Revised Common Lectionary (Complementary)

101 Псалом Давида.

¹⁹ Один з воєначальників звернувся до них з такими словами: «Передайте Езекії, що великий цар, цар Ассирії говорить таке:

„Звідки у тебе така впевненість? ²⁰ Ти запевняєш себе, що маєш силу і військовий досвід? Але ж то марні словеса! На кого ти покладаєшся, що вирішив проти мене повстати? ²¹ Послухай-но, ти покладаєшся на Єгипет, цю зламану очеретину, яка простромить руку й ранить кожного, хто спирається на неї. Отакий фараон, єгипетський цар, виявляється всім, хто на нього покладається. ²² А якщо ти скажеш мені: „Ми покладаємося на Господа, нашого Бога”,—то хіба це не Його узвишшя й вівтарі знищив Езекія, наказавши Юдеї та Єрусалиму поклонятися Господу перед цим жертовником у Єрусалимі?

²³ Тож погодьтеся на умови мого володаря, царя Ассирії, який дасть вам дві тисячі коней, якщо ви знайдете стільки ж вершників для них. ²⁴ Якщо ви не можете перемогти хоча б одного, бодай найнижчого за чином, слуги мого володаря, то ж чому ви покладаєтеся на Єгипет, його колісниці та вершників?

²⁵ Більше того, хіба ж я виступаю проти цієї землі без згоди Господа? Сам Господь наказав мені виступити проти цієї країни і знищити її”».

Господь захищає Єрусалим

19 Почувши їхню розповідь, цар Езекія розірвав на собі одяг, вдягнув волосяницю на знак жалоби й вирушив до Господнього храму. ² Він послав Еліакима, що управляв царським палацом, писаря Шевну та головних священиків, які теж вдягли жалобний одяг, до пророка Ісаї, сина Амоса. ³ Ті звернулися до нього з такими словами: «Ось що говорить Езекія: „Цей день є днем смутку, докору й сорому, як то буває, коли діти мають народжуватися, а сил народити їх уже немає. ⁴ Може, станеться так, що Господь, твій Бог, почує всі слова, які говорив воєначальник, посланий своїм володарем, царем Ассирії, щоб позбиткуватися з живого Бога. Тож Господь твій Бог покарає його за ті слова, що Він почув. Тому молися за людей, які ще залишилися живими”».

⁵ Коли урядовці царя Езекії прийшли до Ісаї, ⁶ він їм відповів: «Ви мусите сказати вашому володарю про те, що говорить Господь: „Не бійся почутого, не бійся тих слів, якими Мене ображали слуги царя Ассирії. ⁷ Послухайте, Я вселю в нього дух, і він зрозуміє послання й повернеться до своєї землі, а Я зроблю так, що його зарубають мечем у власній країні”».

Ісус розмовляє з багатим чоловіком

(Мт. 19:16-30; Мк. 10:17-31)

¹⁸ Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» ¹⁹ Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. ²⁰ Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”^(A).

²¹ А той каже: „З юності я дотримуюся цих заповідей”. ²² Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”».

²³ Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. ²⁴ Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже! ²⁵ Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».

Неможливе для людей—можливе для Бога

²⁶ Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?» ²⁷ Ісус відповів: «Неможливе для людей—можливе для Бога». ²⁸ Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»

^29-30 Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи».