Revised Common Lectionary (Complementary)

Книга Перша

(Псалми 1-41)

Йосипа купує Потифар

39 Отже, Йосипа було привезено до Єгипту. Потифар, військовий, начальник фараонової варти, єгиптянин купив його у купців^[a], що привезли його туди. ² Та Господь був з Йосипом, і йому щастило. І оселився він у домі свого єгипетського господаря. ³ І той побачив, що Господь був з Йосипом і що Господь усе зробив, щоб йому щастило.

⁴ Йосип здобув прихильність у очах свого господаря і став його слугою. Той зробив Йосипа управляючим своїм домом і поставив наглядати за всім своїм майном. ⁵ З того часу, як він зробив Йосипа управляючим своїм домом і всім своїм майном, Господь благословив дім єгиптянина через Йосипа. Благословення Господнє було на всьому, що мав Потифар і вдома, і в полі. ⁶ Отже, Потифар залишив усе під наглядом Йосипа і завдяки йому не турбувався ні про що, крім хліба щоденного. Йосип був доброї статури і гарний на обличчя.

Йосип і Потифарова жінка

⁷ Згодом дружина господаря почала накидати оком на Йосипа. Якось вона сказала: «Візьми мене!» ⁸ Та Йосип відмовився. Він сказав їй: «Послухай, зі мною мій господар не турбується ні про що в домі, і все, що має, залишив під моїм наглядом. ⁹ Немає вищого в цьому домі, крім мене. Він не відмовляє мені ні в чому, не віддає лише тебе, бо ти його дружина. То як же можу я чинити таке зло і грішити проти Бога?»

¹⁰ День-у-день вона повторювала йому те саме, але він відмовлявся лягти поруч неї або ж бути з нею. ¹¹ Одного дня, коли Йосип прийшов у дім виконувати свої обов’язки, нікого з слуг не було в хаті. ¹² Потифарова дружина схопила його за вбрання і каже: «Лягай зі мною в постіль!» Він же, залишивши свій одяг у неї в руках, вирвався й вибіг надвір.

¹³ Вона побачила, що він залишив свій одяг в її руках і втік надвір. ¹⁴ Тоді вона загукала домашнім: «Погляньте, мій чоловік привів сюди цього єврея, щоб він насміхався з нас. Він прийшов до мене, щоб переспати зі мною, та я голосно закричала. ¹⁵ Почувши, що я здійняла ґвалт, він утік надвір, залишивши свій одяг».

¹⁶ Вона залишила в себе той одяг, аж доки господар не прийшов додому. ¹⁷ Тоді вона розповіла йому те саме: «Слуга-єврей, якого ти привів до нас, прийшов позбиткуватися з мене. ¹⁸ Та коли я здійняла ґвалт, він залишив свій одяг коло мене і втік надвір».

Йосип у в’язниці

¹⁹ Вона сказала: «Отаке вчинив твій слуга зі мною». Почувши ці слова, господар дуже розлютився. ²⁰ Йосипів господар схопив його та й кинув до в’язниці, де утримувалися фараонові в’язні. І Йосип залишився у тій в’язниці.

²¹ Але Господь був із ним і виявив милість до нього. Він дарував йому прихильність начальника в’язниці. ²² Начальник в’язниці зробив його старшим над усіма в’язнями, але він виконував ту ж роботу що й інші. ²³ Начальник в’язниці не стежив за тим, що довірено було Йосипові, бо Господь був із ним і Господь робив усе, щоб йому щастило.

²⁵ Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй. ²⁶ Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів. ²⁷ Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя. ²⁸ І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.

²⁹ Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей. ³⁰ Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.