Revised Common Lectionary (Complementary)
Хвальна пісня.
98 Новою піснею славьте Господа!
Вславляйте чудеса Його нові!
Його свята правиця перемагає знов,
2 Свою звитягу й доброту демонструє Він народам.
3 Про вірність і любов до Ізраїлю не забув Господь.
У найвіддаленіших закутках землі
всі бачать здатність Господа спасати.
4 Вся земле, криком Господа вітай,
піснями вибухни і веселись, співай!
5 На лірі псалми Господу заграйте,
на лірі й інших інструментах.
6 У сурми засурміть, в рожки осанну
Господу-царю співайте.
7 Хай море, все, що плодиться у ньому,
земля і все на ній Йому співають величальну!
8-9 Хай плещуть у долоні ріки,
хай гори радісно ідуть у танок
перед Господніми очима.
Адже прийде Господь на землю правити[a].
Він світом буде правити шляхетно,
людьми Всевишній буде правити правдиво.
Покарання Саулової родини
21 За правління Давида три роки підряд у країні лютував голод. І тому Давид шукав зустрічі з Господом. Господь сказав: «А все це через Саула та його дім, залитий кров’ю[a], через те, що він убив ґівеонців».
2 Цар покликав ґівеонців і мав з ними розмову. Самі Ґівеонці не були ізраїльтянами, вони були рештками аморійців. Ізраїльтяни присяглися пощадити їх, але Саул намагався їх винищити, бо відданий був Ізраїлю та Юдеї. 3 Давид спитав ґівеонців: «Що мені для вас зробити? Як мені залагодити минуле, щоб ви благословили Господній спадок?»
4 Ґівеонці відповіли: «Немає в нас такого права—вимагати срібла чи золота в Саула чи в його родини; не маємо права і вбивати когось в Ізраїлі».
«Хоч би що ви зажадали, я зроблю для вас»,—сказав Давид.
5 Вони відповіли царю: «Якщо говорить про того чоловіка, який нищив нас, який замислив нас вигубити, щоб не було нам місця в Ізраїлі, 6 тоді видай нам сімох його нащадків, яких ми повісимо й виставимо перед Господом на горі Ґівеа Саулового, обраного Господом».
І погодився цар: «Я видам їх вам!»
7 Цар помилував Мефівошета, сина Йонатана, Саулового сина, оскільки Давид присягнув Йонатану[b], сину Саула, перед Господом. 8 Проте цар узяв Армоні та Мефівошета, двох синів Різпи, дочки Ая, яких Різпа народила від Саула, та ще п’ятьох синів дочки Саула Мерав, яких вона народила від Адріела, сина меголатця Барциллая. 9 Він видав їх ґівеонцям, які їх убили й виставили на горі перед Господом. Усі семеро загинули разом: їх стратили в перші дні жнив, саме тоді, як починався збір ячменю.
Давид і Різпа
10 Різпа, дочка Ая, взяла волосяницю й розкинула її для себе на скелі[c]. З початку жнив до самих дощів, які полилися з небес на тіла загиблих, вона не дозволяла птахам удень сідати на тіла, а звірам—уночі.
11 Коли Давид почув, що зробила дочка Ая Різпа, яка була наложницею Саула, 12 він пішов і взяв у жителів Явеш-Ґілеада кістки Саула та його сина Йонатана. (Люди Явеш-Ґілеада потай винесли їх з площі Бет-Шана[d], де їх повісили филистимляни, коли вбили Саула в Ґілбоа).
13 Давид приніс звідти кістки Саула та його сина Йонатана, а ще зібрав кістки й тіла сімох повішених. 14 Вони поховали кістки Саула та його сина Йонатана в гробниці Саулового батька Кіша в землях Веніаминових, і зробили все, як наказав цар. Після цього Бог змилостився над землею.
3 Ми завжди дякуємо Богові за вас, бо маємо на це добрі підстави: віра ваша так рясно зростає, а любов, яку маєте одне до одного, посилюється. 4 Ми самі вихваляємося вами перед іншими церквами Божими, довготерпінням вашим й вірою, незважаючи на всі переслідування й страждання, які ви зносите.
Павло говорить про суд Божий
5 Це є доказом справедливості суду Божого. Його мета в тому, щоб ви були гідними Царства Божого. Саме за нього ви зараз і страждаєте.
6 Справді, Всевишній Бог діятиме справедливо: Він покарає тих, хто примушує вас страждати. 7 І коли Господь Ісус зійде до нас з небес зі Своїми могутніми Ангелами, то дасть розраду усім, хто страждає разом з нами. 8 Він з’явиться з вогнем палючим і принесе покарання тим, хто не знає Бога і не приймає Доброї Звістки про нашого Господа Ісуса. 9-10 Їх буде покарано вічною загибеллю. І не бачити їм Господа та Його славну могутність у День, коли прийде Він, щоб прославитися зі Своїми святими людьми і звеличитися з усіма віруючими. Та ви будете серед них, бо повірили в наше свідчення про Нього.
11 Ось чому ми весь час молимося за вас. Ми благаємо нашого Бога вподобати вас як людей, гідних того життя, до якого Він закликав вас. Доброта, яку маєте ви, викликає бажання робите добре, а віра—здійснювати те. Тож ми молимося, щоб Господь, владою Своєю, допоміг вам ще старанніше виконувати усе, що є гідним. 12 Тоді ім’я Господа нашого Ісуса Христа буде прославлене через вас, і ви прославитеся через Нього. Але це можливе лише завдяки милості нашого Бога і Господа Ісуса Христа.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International