Revised Common Lectionary (Complementary)
32 Маскіль Давида.
Благословенний той, чий злочин вже простили,
чиї гріхи вже відпущені,
2 кого не звинувачує Господь в провинах
і хто в душі облуду не плекав.
3 Оскільки ж я не каявся в гріхах,
то міць свою втрачав невпинно,
хоча молитви і повторював щодня.
4 І день, і ніч зробив Ти тягарем для мене.
І сили в’янули, як цвіт в спекотний день. Села
5 Тож я рішив сповідати гріхи
і не приховувати ніякої вини.
І я сказав: «Зізнаюсь Господу в усьому».
Й Ти, Господи, простив мої гріхи. Села
6 І через те всі вірні мусять помолитись.
Як будуть в змозі бачити Тебе,
тоді не зможе їм зашкодити потоп великий.
7 Ти—моя схованка, Ти витягнув мене з біди,
Ти оточив мене піснями радісними порятунку. Села
1 Це з’ява, що була Ісаї, сину Амоса, про Юдею та Єрусалим за тих часів, коли юдейськими царями були Уззія, Йотам, Агаз та Езекія.
Бог звинувачує людей
2 Почуйте, небеса, послухай, земле, бо Господь сказав:
«Підняв дітей на ноги Я і їх зростив,
повстали ж діти проти Мене.
3 Знає віл свого господаря, і знає віслюк, де має ясла,
та Ізраїль Мене не знає, не розуміє Мій народ».
4 Як то жахливо! Ізраїль—грішний народ,
це люд, придавлений виною.
Це покоління лиходіїв, це діти-руйнівники[a].
Вони зневажають Святого Ізраїлю,
вони відвернулися від Нього.
5 Навіщо вам, щоб вас били знову?
Ви й далі будете повставати?
Хворі всі ваші голови й недужі всі ваші серця!
6 Не маєте ви нічого здорового:
від стоп до маківки—самі лише синці,
виразки та свіжі рани, з яких сочиться кров.
Не промили й не перев’язали їх
і не змастили їх оливою, щоб загоїти.
7 Країну вашу сплюндровано, міста спалено.
Чужинці паплюжать вашу землю на ваших же очах.
Її спустошено, мов землю, захоплену ворогами.
8 Тільки дочка Сіону[b] лишилася,
мов курінь сторожа на винограднику,
мов хижа на огірковому полі,
мов місто, обложене ворогами.
9 Якби Всемогутній Господь
не дозволив кільком нашим людям вижити,
то нас би знищили вщент, як Содом і Ґоморру.
39 І відповіли Йому юдеї: «Наш батько—Авраам!» А Ісус їм на те: «Якби ви були Авраамові діти, то чинили б так, як Авраам робив. 40 Ви ж хочете вбити Мене. Ви хочете вбити Чоловіка, Який повідав вам істину, почуту від Бога. Авраам не робив так. 41 Ви ж робите так, як ваш батько». «Ми не незаконнонароджені,—мовили вони,—у нас один батько—це Бог!»
42 На те Ісус відповів: «Якби Бог був вашим батьком, то ви б любили Мене, бо Я прийшов від Бога, і ось Я тут. Я не прийшов зі Своєї волі, та Господь послав Мене. 43 Ви не розумієте того, що Я кажу через те, що неспроможні прийняти вчення Моє. 44 Диявол вам батько, тож ви прагнете виконувати його волю. Він був убивцею з самого початку і ніколи не був на боці істини, бо немає її в нього. Коли він каже неправду, то це природно для нього, бо він сам брехун і породжує брехню. 45 А ви не бажаєте вірити Мені тому, що Я кажу правду.
46 Хто з вас може засвідчити, що Я винен у гріхах? Ніхто. То чому ж ви не вірите Мені, коли Я кажу правду? 47 Той, Хто від Бога—слухає слова Божі. Ви ж їх не слухаєте, тому що ви не від Бога».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International