Revised Common Lectionary (Complementary)
37 [a] Псалом Давида.
Не дай безбожникам збентежити тебе,
не варто заздрить тим, хто чинить зле.
2 Тому що скоро їм зів’янути і згаснуть,
як тій траві, що зеленіє на полях.
3 Довірся Господу, твори добро.
І ти поселишся в своїй землі,
і жити будеш тим, що Бог пошле[b].
4 Будь в Господі щасливий, і все тобі Він дасть,
чого лишень запрагне твоє серце.
5 Своє життя ти Господу довір!
У Нього вір, і Він усе як належить зробить.
6 Він змусить твою праведність і справедливість сіяти,
неначе сонце у полудень.
7 Терпляче жди діянь Господніх.
Не злися, коли зловмисники плетуть
підступні плани, ще й успішні.
8 І не засмучуйся, не гнівайся,
не піддавайся люті, щоб лиха не накоїть.
9 Бо нечестивців жде кінець,
а хто чекає Господа, обіцяну землю здобуде.
Ассирійське військо залишає Єрусалим
8 Коли воєначальник довідався, що ассирійський цар вийшов з Лахиша й напав на Ливну, він відступив від Єрусалима. 9 На той час до царя Ассирії дійшла звістка про ефіопського царя Тиргаку[a], що той виступив війною проти нього. Коли ассирійський цар дізнався про це, то послав гінців до Езекії, наказавши їм, 10 щоб вони передали царю юдейському Езекії таке:
«Не дозволяй Богу, на Якого ти покладаєшся, себе дурити обіцянкою, що Єрусалим не буде переможений царем Ассирії. 11 Ти ж певно, чув, що ассирійські царі сплюндрували всі землі та зруйнували їх ущент. То ж хіба ти будеш врятований? 12 Хіба врятували боги тих народів, яких знищили мої предки: Ґозан, Гаран, Резеф і народ Едема, який жив у Тель-Ассарі? 13 А де тепер цар Гамата, цар Арпада, цар міста Сефарваїма, царі Гени чи Івви?»
Молитва Езекії
14 Езекія отримав листа, що йому вручили посланці, й прочитав його. Потім він пішов до храму Господнього, розгорнув листа перед Господом 15 і почав молитися: «О Господи, Боже Ізраїлю, Який посів на престолі над Херувимами. Ти—єдиний Бог усіх земних царств, Ти створив небеса й землю. 16 Вслухайся, о Господи, почуй, розплющ очі, о Господи, й подивися. Послухай, якого листа прислав Сеннахерив, щоб образити живого Бога. 17 Справді, Господи, царі Ассирії знищили всі народи та спустошили їхні землі. 18 Вони жбурнули їхніх богів у вогонь, адже то були лише рукотворні боввани з дерева й каменю, тому їх і знищено. 19 А тепер, о Господи, наш Боже, врятуй нас від його руки, щоб усі царства земні знали, що Ти, Господи,—Єдиний Бог».
Ісая пророкує поразку Сеннахерива
20 Тоді Ісая, син Амоса, послав таку звістку Езекії про те, що Господь, Бог Ізраїлю, мовить: «Оскільки ти молився Мені щодо царя ассирійського Сеннахерива,
Знищення ассирійського війська
35 Тієї ночі зійшов Господній і вбив сто вісімдесят п’ять тисяч воїнів в ассирійському таборі. Коли наступного ранку люди прокинулись, то побачили навкруги мертві тіла! 36 Тому ассирійський цар Сеннахерив відступив і повернувся додому в Ниневію, де й лишився.
37 Якось, коли він поклонявся у храмі свого бога Нісроха, його сини Адраммелех та Шарезер зарубали його мечами і втекли на землі Арарату, а царем Ассирії став його інший син Есаргаддон.
Послання до Перґамської церкви
12 Напиши Ангелу Перґамської церкви:
Ось, що говорить Той, Хто має двосічний меч:
13 «Я знаю, що живеш ти там, де престол сатани. Я також знаю, що дотримуєшся ти ймення Мого і не відмовилася від Моєї віри навіть у ті дні, коли Антипа, Мій вірний свідок[a], був убитий у твоєму місті, де живе сатана.
14 Однак Я дещо маю і на докір тобі: є там серед вас люди, які наслідують „вчення Валаама”. Того Валаама, який навчив Валака звабити людей Ізраїлю на гріх: вони їли м’ясо, пожертвуване бовванам, і чинили розпусту. 15 Такі люди є й серед вас. Вони наслідують вчення николаїтів. 16 Покайтеся ж! Бо Я скоро прийду до вас і битимуся з тими людьми мечем Моїх уст.
17 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух промовляє церквам: тому, хто переможе, буде від Мене „прихована манна”. І дам я тому білий камінь, а на камені тому буде написане нове ім’я, якого ніхто не знатиме, крім того, хто одержить його».
Послання Ісуса до церкви в Фіатирі
18 Напиши до Ангела Фіатирської церкви:
Це говорить Син Божий, Той, в Кого очі блищать, як полум’я, а ноги, немов із блискучої бронзи:
19 «Я знаю про діла твої, любов, віру, служіння, й про твоє довготерпіння. Я знаю те, що ти робила останнім часом,—більше, ніж те, що робила спочатку.
20 Але ось що маю на докір тобі: ти надто багато дозволяєш цій жінці Єзавелі[b], яка називає себе пророчицею. Своїм ученням вона зводить слуг Моїх з путі істинного. Вони чинять розпусту й їдять їжу, яка була принесена в пожертву бовванам. 21 Я дав їй час, аби покаялась, але вона не хоче каятися в своїй розпусті.
22 Отож готовий Я вже кинути її на ложе муки, а тих, хто грішив із нею, віддати на великі страждання, якщо не покаяться вони в злодіяннях, які з нею чинили. 23 Я повбиваю її послідовників, і тоді всі церкви дізнаються, що Я є Той, Хто знає людські думки й почуття. Я відплачу кожному з вас за діла ваші.
24 А тепер є у Мене дещо для решти із вас у Фіатирі, хто не наслідує цього вчення і хто не засвоїв так званих сатанинських „глибинних таємниць”. На вас Я більше не накладатиму ніякого іншого тягаря. 25 Але тримайтеся тієї істини, що маєте, доки Я не прийду.
26 Тим, хто переможе й буде послідовно до кінця виконувати Мою волю, Я дам владу над народами. 27 І керуватимуть вони народами залізним жезлом, і розіб’ють їх на дрібні черепки, мов глиняні горщики[c]. 28 Вони отримають таку ж саму владу, яку Я одержав від Отця Свого, і дам Я їм досвітню зорю. 29 Той хто має вуха, нехай почує, що Дух промовляє церквам!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International