M’Cheyne Bible Reading Plan
16 Тоді слово Господа проти Вааші дійшло до Єгу, сина Ханані: 2 «Я підняв тебе з бруду і поставив тебе над Моїм народом ізраїльським, але ти пішов шляхом Єровоама і змусив людей Ізраїлю грішити, вони розбудили Мою лють своїми гріхами. 3 Я знищу Ваашу і його дім, як дім Єровоама, сина Невата. 4 Пси пожиратимуть тих із Ваашиного дому, хто вмиратиме в місті. А птахи небесні поїдатимуть тих, хто вмиратиме в полі».
5 Щодо інших подій Ваашиного царювання, його вчинків та досягнень, то всі вони описані в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 6 Вааша спочив разом зі своїми батьками й був похований у Тирці. І Ела, його син, став царем після нього.
7 Більше того, слово Господнє дійшло до Вааші та до його дому через пророка Єгу, сина Ханані, бо все зло, яке він зробив в очах Господа, розгнівало Господа, розлютили його вчинки, і сталося з ним те ж, що й з домом Єровоама, бо Він вигубив усіх з Єровоамового роду.
Ела, цар Ізраїлю
8 На двадцять шостому році правління Аси, царя Юдеї, Ела, син Вааші, став царем Ізраїлю і правив у Тирці два роки.
9 Зимрі, один з його урядовців, який командував половиною колісниць, повстав проти нього. Ела був у Тирці на той час, пиячив у домі Арзи, управляючого палацом у Тирці. 10 Зимрі ввійшов, ударив і вбив його на двадцять сьомому році правління Аси, царя Юдеї. І сам став царем після нього.
11 Тільки-но він почав правити й сів на престол, він повбивав усю родину Вааші. Він не залишив жодного чоловіка: ні родича, ані друга. 12 Тож Зимрі вигубив увесь рід Вааші, як казав Господь про Ваашу через пророка Єгу, 13 за всі гріхи, що вчинили Вааша та його син Ела і призвели чинити Ізраїль. Тож вони викликали гнів Господа Бога Ізраїлю своїми нікчемними бовванами.
14 Щодо інших подій правління Ели і всіх його вчинків, то всі вони описані у книзі Хронік Царів Ізраїлю.
Зимрі, цар Ізраїлю
15 На двадцять сьомому році правління Аси, царя Юдеї, Зимрі правив у Тирці протягом семи днів. Військо розташовувалася біля Ґівветона, филистимського міста. 16 Коли ізраїльтяни в таборі почули, що Зимрі повстав проти царя і вбив його, вони того ж дня проголосили в таборі Омрі, командуючого військом, царем Ізраїлю. 17 Тоді Омрі і всі ізраїльтяни з ним знялися від Ґівветона й обложили Тирцу. 18 Коли Зимрі побачив, що місто захоплене, він пішов у цитадель царського палацу й підпалив палац разом із собою. Тож він помер, 19 оскільки скоїв гріхи, діючи зле в очах Господа, йдучи шляхом Єровоама, за гріхи, які він учинив і призвів Ізраїль чинити.
20 Щодо інших подій правління Зимрі та заколоту, який він очолив, то їх описано у книзі Хронік Царів Ізраїлю.
Омрі, цар Ізраїлю
21 Тоді люди Ізраїлю були розколоті на два табори—половина підтримувала Тивні, сина Ґіната, як можливого царя, а друга—Омрі. 22 Але послідовники Омрі довели, що вони дужчі за послідовників Тивні, сина Ґіната. Тож Тивні помер, а Омрі став царем.
23 На тридцять першому році правління Аси, царя Юдеї, Омрі став царем Ізраїлю, і він правив дванадцять років, шість із них у Тирці. 24 Він придбав пагорб Самарію в Шемера за два таланти[a] срібла і збудував місто на цьому пагорбі, назвавши його Самарія на честь Шемера, давши ім’я колишнього власника пагорба.
25 Але Омрі чинив зле в очах Господа і грішив більше, ніж усі ті, хто був до нього. 26 В усьому він ішов шляхами Єровоама, сина Невата, і своїм гріхом, який він чинив і змушував Ізраїль чинити, тож вони викликали гнів Господа Бога Ізраїлю бо йшли за нікчемними бовванами.
27 Щодо інших подій правління Омрі, його досягнень, то чи не описано їх у книзі Хронік Царів Ізраїлю. 28 Омрі спочив зі своїми батьками й був похований у Самарії. І Агав, його син, став царем після нього.
Агав стає царем Ізраїлю
29 На тридцять восьмому році правління Аси, царя Юдеї, Агав, син Омрі, став царем Ізраїлю. І правив він у Самарії над Ізраїлем протягом двадцяти двох років. 30 Агав, син Омрі, зробив більше зла в очах Господа, ніж усі ті, хто були до нього. 31 Йому мало було чинити гріхи Єровоама, сина Невата, він ще й одружився з Єзевел, дочкою Етваала, царя сидонян, і став служити Ваалу й поклонятися йому. 32 Він установив вівтар Ваалові у храмі Ваала, який збудував у Самарії. 33 Агав також робив стовпи Ашери й більше ніж усі інші царі Ізраїлю до нього, викликав гнів Господа Бога ізраїльського.
34 За часів Агава, Гієл із Бетела відбудував Єрихон. Він заклав фундамент ціною життя свого первістка Авірама і встановив браму ціною життя свого наймолодшого сина Сеґува, згідно зі словами, сказаними Господом через Ісуса Навина[b].
Нове життя ваше—в Христі
3 Ви воскресли з мертвих разом з Христом, тож живіть для того, що на небесах, де Христос сидить праворуч від Бога. 2 Думайте тільки про те, що на Небі, а не про те, що на землі. 3 Бо ваше старе єство вмерло, а нове життя ваше сховане з Христом у Бога. 4 Так, Христос—ваше життя, та коли Він знову прийде, ви розділите з Ним славу Його.
5 Тож позбавтеся усього зла в вашому житті: розпусти, нечистоти усілякої, хіті, лихих бажань і зажерливості, що подібна поклонінню бовванам. 6 Бо за все це зло приходить гнів Божий[a]. 7 Ви теж чинили подібне, коли жили життям таким.
8 Тепер же вам слід позбутися всього цього: гніву, люті, злоби, наклепів і соромницьких розмов. 9 Не брешіть одне одному; скиньте з себе своє старе єство з його вчинками. 10 Та зараз, ви вже вбралися в нове життя, яке постійно оновлюється. Ви постійно зростаєте в розумінні Того, Хто створив вас, й все більше стаєте схожими на Нього.
11 Тож, у цьому новому житті, немає різниці між юдеєм і поганином[b], між обрізаним і необрізаним, між варваром і скифом, рабом чи вільним. Має значення лише Христос, Який живе в усіх вас.
Нове життя одне з одним
12 Так живіть новим життям, як вибрані люди Божі, святі й улюблені, сповнені милосердя, доброти, покору, лагідністі й терпіння. 13 Будьте терпимими одне до одного, прощайте одне одного, якщо хто скаржиться на вас, як Господь простив вас. 14 Але ж найголовніше над усім у вашому житті—це любов до інших. Саме любов об’єднує усе досконалим союзом. 15 Хай же мир Христа керує серцями вашими, бо саме до нього ви були покликані з’єднатися в одному тілі[c]. Та завжди будьте вдячні.
16 Нехай Слово Христове живе в вас у всьому його багатстві. Навчайте і переконуйте одне одного мудрістю. Співайте псалми, гімни й духовні пісні з подякою Богові у серцях ваших. 17 І хоч би що ви робили, чи казали,—все має бути в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богу-Отцю через Христа.
Нове життя вдома
18 Жінки, коріться чоловікам своїм, як і слід послідовникам Господнім.
19 Чоловіки, любіть жінок своїх і не будьте суворі з ними.
20 Діти, будьте у всьому слухняні батькам своїм, бо це до вподоби Господу.
21 Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб ті не впали у відчай, та не перестали вас слухати.
22 Раби, коріться панам своїм земним у всьому. Чиніть так не лише під наглядом, як підлабузники, але робіть це у щирості серця свого, боячись Бога. 23 І хоч би що ви робили, робіть це від усього серця. Працюйте так, якби ви працювали на благо Господа, а не людей. 24 Пам’ятайте, що від Господа ви дістанете вашу частку у спадок як винагороду. Ви служите Господу Христу! Він—ваш істинний Господин![d] 25 Хто чинить зле, той буде засуджений за те зло. Та перед Богом—усі рівні.
Цар і свята
46 Ось що Господь Бог говорить: «Брама внутрішнього двору, звернена на схід, мусить бути зачинена протягом шести робочих днів, але в суботу і в день нового місяця мусить бути відчинена. 2 Правитель увійде з двору через ґанок брами й стане в воротах. Священики принесуть його жертви всеспалення й мирні жертви. Він помолиться на порозі брами, а потім вийде, але браму не буде зачинено аж до вечора. 3 А в суботу й Новолуння люди країни також молитимуться в присутності Господа при виході до цієї брами.
4 Жертвами всеспалення, що цар принесе Господу в суботу, будуть шість ягнят і баран—усі без вад. 5 З бараном він мусить дати ефу зерна, а з ягнятами він може дати стільки, скільки йому заманеться. Але з кожною ефою він мусить дати один гін оливи.
6 На Новолуння він мусить принести молодого бичка, шість ягнят і барана без вад. 7 З биком він мусить дати ефу зерна і з бараном ефу зерна, а з ягнятами стільки, скільки схоче дати, але неодмінно з гіном оливи на кожну ефу.
8 Коли князь заходить, він мусить пройти крізь ґанок східної брами, і виходити він має тим самим шляхом.
9 Коли прості люди прийдуть поклонитися Господу на призначені свята, то хто входить через північну браму, виходити мусить через південну, а хто входить через південну браму, виходить мусить через північну. Ніхто не повинен повертатися через ту браму, через яку заходив, кожен мусить виходити через протилежну[a]. 10 Цар повинен бути серед людей: як вони заходять, то й він заходить, як вони виходять, то й він виходить.
11 В урочисті дні й свята, з биком завжди треба давати ефу зерна як хлібну жертву, і з бараном ефу, а з ягнятами стільки, скільки людина схоче, але з гіном оливи на кожну ефу. 12 Коли князь приносить добровільну пожертву Господу, чи жертву всеспалення, чи мирні жертви—східна брама мусить бути відчинена для нього. Він приносить свої жертви всеспалення чи мирні жертви так само, як робить він це в суботу. Після того, як він піде, браму слід зачиняти.
Денні пожертви
13 Щодня ви мусите принести ягня-однолітка без вад як жертву всеспалення Господу. Це слід робити щоранку. 14 Ви мусите також разом із ним щоранку приносити офіру з шостої частини ефи та з третьої частини гіна оливи, щоб замісити тісто. Ця щоденна пожертва Господу назавжди. 15 Тож ягня, хліб і олива будуть принесені щоранку як повсякчасна жертва всеспалення».
Закони наслідування для царя
16 Ось що Господь Бог говорить: «Якщо правитель передає в дар одному з синів своїх зі спадщини своєї, то ця земля належатиме й його синам, вона стане й їхньою спадщиною. 17 Якщо ж цар дарує землю зі спадщини своєї одному з рабів своїх, той може тримати її до ювілею[b], а по тому подарунок повернеться до володаря. Спадщина його належить тільки синам його, вона їхня. 18 Володар не повинен брати нічого зі спадщини людей, ані змушувати їх залишити свою землю. Він мусить виділяти синам своїм спадщину зі своєї особистої власності, щоб ніхто з народу Мого не позбувся власності».
Особливі кухні
19 Тоді чоловік вивів мене через вхід, що збоку від брами, до священних приміщень, звернених на північ, що належали священикам, і показав мені приміщення на західному краї. 20 І сказав він мені: «Це те місце, де священики готуватимуть жертву за провину й жертву за гріх. І пектимуть хлібну жертву, щоб не виносити ці святі речі в зовнішній двір, де всі люди».
21 Тоді він привів мене у зовнішній двір і повів по всіх його чотирьох кутах. І побачив я в кожному куті інше подвір’я. 22 У чотирьох кутах зовнішнього двору було чотири закритих[c] подвір’я сорок ліктів[d] завдовжки, і тридцять ліктів[e] завширшки. Всі вони були однакові за розмірами. 23 У середині кожного з чотирьох подвір’їв був кам’яний виступ; під виступом, довкола, було влаштовано місця для вогню. 24 І сказав він мені: «Це кухні, де ті, що служать у храмі, варитимуть пожертви, принесені народом».
1 Молитва стражденного злидаря, який благає Господа.
2 Мій Господи, почуй мою молитву,
нехай моє благання долетить до Тебе.
3 Не відсторонюйся від мене в час скрутний,
зваж на мольби мої, не зволікай, допоможи.
4-5 Моє життя, мов дим, втікає,
неначе хтиве полум’я поглинуло кістки.
Зів’яла сила, наче скошена трава,
бо я забув про їжу.
6 Як довго я страждаю і печалюсь,
обвисла шкіра на кістках.
7 Я усамітнився, немов сова пустельна,
на згарищі, серед руїни.
8 Вночі не сплю, вдивляючись,
мов одинока пташка на даху.
9 Мене весь час принижували вороги,
прокльони слали й збиткувалися з мене.
10 Печаль мав замість їжі,
а пив я власні сльози.
11 А це тому, що Ти на мене розлютився:
підніс спочатку, а тоді пожбурив геть.
12 Життя моє—лиш тінь, яка зникає,
я в’яну, наче скошена трава.
13 Ти ж, Господи, навіки на престолі,
і житиме Твоє ім’я із роду в рід.
14 Яви Свою любов горі-Сіону, час втішити її;
вже час[a] призначений настав.
15 Її каміння прагнуть бачити Твої раби,
бо люблять навіть порох з неї.
16 Народи інші, й ті боятимуться імені Твого,
царі народів тих шанують Твою Славу.
17 Це станеться, коли Господь з руїн Сіон підніме
й постане там у пишності і славі.
18 Почує Він нужденного молитви,
Він не осудить, не зневажить їх.
19 Про все це напишіть для поколінь прийдешніх,
щоб незачатий ще народ цінував Творця.
20-21 Господь з Небесного престолу подививсь на землю,
аби почути в’язнів стогін й плач приречених до страти.
22 Щоб звільнені Його ім’я вславляли на Сіоні,
хвалу Йому співали у Єрусалимі.
23-24 Коли збираються всі царства і народи
вславляти Господа разом,
мене лишили сили і снага,
життя укоротилось невблаганно.
25 Тому благаю: «Боже мій, живеш Ти з роду в рід,
тож не вбивай мого життя на півдорозі.
26 Створив Ти землю в сиву давнину,
Ти небеса розкинув власноручно.
27 І все це може зникнути, а Ти ж бо—вічний.
Мов одяг зношений, Ти викинеш і зміниш їх, немов ганчір’я.
28 Твої ж літа пребудуть вічно!
29 Сини рабів Твоїх прийдуть і підуть.
Нащадки змінять їх, аби Тобі служити».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International