M’Cheyne Bible Reading Plan

Божий чоловік із Юдеї

13 Згідно зі словом Господнім, Божий чоловік прийшов з Юдеї до Бетела, коли Єровоам стояв перед вівтарем і приносив жертви. ² Він вигукнув до вівтаря слова Господа: «О вівтарю, вівтарю! Ось що каже Господь: „Син на ім’я Йосія народиться в домі Давидовому. На тобі він принесе в жертву священиків узвиш, які зараз приносять жертви тут, і людські кістки будуть спалені на тобі”». ³ Того ж дня Божий чоловік подав знак, сказавши: «Це знак, який проголосив Господь: вівтар розколеться на частини й попіл з нього буде розвіяно».

⁴ Коли цар Єровоам почув, що Божий чоловік прокричав до вівтаря в Бетелі, він простягнув руку до вівтаря і сказав: «Схопіть його!» Але рука, простягнута до чоловіка, зсохлася так, що він не зміг опустити її. ⁵ І вівтар розколовся на частини, і його попіл розвіявся, згідно зі знаком, який подав Божий чоловік за словом Господнім.

⁶ Тоді цар сказав Божому чоловікові: «Поклопочи перед Господом твоїм Богом, чи можна відновити мою руку». Тож Божий чоловік поклопотав перед Господом, і рука царя відновилась, і стала такою ж, як була раніше.

⁷ Цар сказав Божому чоловікові: «Ходімо зі мною додому поїмо, і я нагороджу тебе».

⁸ Але Божий чоловік відповів царю: «Навіть якщо ти даси мені половину того, що маєш, я не піду з тобою, не буду їсти хліб чи пити воду тут. ⁹ Оскільки я виконую наказ слова Господнього: „Не їж хліба, не пий води, не повертайся тим же шляхом, яким прийшов”». ¹⁰ Тож він пішов іншою дорогою і не став повертатися тим шляхом, яким прийшов до Бетела.

¹¹ Тоді був такий собі старий пророк, що мешкав у Бетелі; сини його прийшли і все йому доповіли про те, що Божий чоловік зробив того дня в Бетелі. Вони також розповіли своєму батькові, що він сказав царю. ¹² Їхній батько спитав їх: «Якою дорогою пішов той чоловік?» І його сини показали йому, якою дорогою пішов Божий чоловік із Юдеї. ¹³ Тож він сказав своїм синам: «Осідлайте мені віслюка». І коли вони осідлали віслюка для нього, він осідлав його ¹⁴ й подався слідом за Божим чоловіком. Він знайшов його, коли той сидів під дубом, і запитав: «Ти Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» «Так»,—відповів той.

¹⁵ Тоді пророк сказав йому: «Ходімо до мене додому поїмо».

¹⁶ Божий чоловік сказав: «Я не можу повертатися і йти з тобою, як не можу їсти хліб чи пити воду з тобою в цьому місці. ¹⁷ Мені було наказано словом Господнім: „Не їж хліба, не пий води там, не повертайся тим же шляхом, що прийшов”».

¹⁸ Старий пророк відповів: «Я також пророк, як і ти. І Ангел сказав мені словами Господа: „Приведи його з собою у свій дім, щоб він міг поїсти хліба й попити води”». (Але він йому брехав). ¹⁹ Тож Божий чоловік повернувся з ним, поїв і попив у його домі.

²⁰ Коли вони сиділи за столом, слова Господні прийшли до старого пророка, який привів Божого чоловіка. ²¹ Він закричав на Божого чоловіка, що прийшов із Юдеї: «Ось що каже Господь: „Ти порушив слово Господнє і не послухався наказу, який Господь твій Бог дав тобі. ²² Ти повернувся і їв хліб, і пив воду в цьому місці, де Він сказав тобі не їсти й не пити. Ось чому твоє тіло не буде поховане в могилі твоїх батьків”».

²³ Коли Божий чоловік доїв і допив, пророк, який привів його назад, осідлав віслюка для нього. ²⁴ Коли він виїхав на свій шлях, йому зустрівся лев і вбив його. І його тіло було кинуте на дорозі, і біля нього стояли лев і віслюк. ²⁵ Люди, які проходили повз, бачили залишене тіло й лева, що стояв біля тіла. І вони пішли й повідомили про це в місті, де жив старий пророк.

²⁶ Коли пророк, який привів його назад з дороги, почув про це, він сказав: «Це Божий чоловік, який порушив слово Господнє. Господь віддав його левові, який напав на нього і вбив його, як слово Господнє його застерігало». ²⁷ Пророк сказав своїм синам: «Осідлайте для мене віслюка». І вони це зробили. ²⁸ Потім він пішов і знайшов тіло, залишене на дорозі, з віслюком і левом, що стояли біля нього. Лев ні з’їв тіла, ані замордував віслюка. ²⁹ Тож пророк підібрав тіло Божого чоловіка, поклав на віслюка, забрав назад у своє місто, щоб справити жалобу по ньому й поховати його. ³⁰ Потім він поклав тіло у свою усипальницю, і вони справили жалобу по ньому, і він промовив: «О брате мій!»

³¹ Коли того поховали, він сказав своїм синам: «Коли я помру, поховайте мене в могилі, де похований Божий чоловік. Покладіть мої кістки поруч із його кістками. ³² Оскільки послання, яке він проголосив словом Господнім проти вівтаря в Бетелі і проти всіх жертовників на узвишшях у містах Самарії, напевне справдиться».

³³ Навіть після цього Єровоам не звернув зі свого лихого шляху, призначаючи звичайних людей служити священиками^[a]. Будь-кого, хто хотів стати священиком, він освячував на святі місця. ³⁴ Це був гріх дому Єровоама, який вів до його занепаду й знищення з лиця землі.

Що робити

4 Отже, брати і сестри мої любі, Я дуже за вами сумую і хочу вас бачити. Ви—щастя моє і гордість моя. Будьте стійкими у вірі своїй, як я казав вам.

² Я закликаю Еводію та Синтихію бути в згоді між собою в Господі. ³ Я також прошу тебе, мій вірний соратнику: допомагай цим жінкам, які важко працювали разом зі мною, Клементом, та іншими соратниками, поширюючи Добру Звістку, і чиї імена занесені до Книги Життя^[a].

⁴ Радійте в Господі і робіть це завжди. І знову я кажу: радійте!

⁵ Нехай ваша доброта стане відома усім, бо Господь вже близько. ⁶ Ні про що не турбуйтеся. За будь-яких обставин, через молитву прохайте Господа про що потребуєте, та завжди дякуйте Йому за все, що маєте. ⁷ І мир, який йде від Бога, що вище людського розуміння^[b], буде стерегти серця ваші та думки в Христі Ісусі.

⁸ На закінчення, брати і сестри мої, скажу вам таке: думайте лише про те, що правдиве, благородне, справедливе, чисте, приємне, почесне, відмінне, й гідне похвали! ⁹ Робіть те, чого навчилися, що одержали й почули від мене. Наслідуйте мого прикладу: робіть усе так, як, ви бачили, роблю я. І Бог, джерело миру, буде з вами.

Павлова подяка

¹⁰ Я вельми зрадів у Господі, бо ви знову почали піклуватися про мене. Звісно ж, ви й раніше піклувалися, але не мали можливості показати це.

¹¹ Кажу так не тому, що маю потребу в цьому. Бо я навчився бути задоволений в будь-яких умовах. ¹² Я знаю, що то значить жити в нестатках і в достатку. За будь-яких обставин я навчився бути задоволений: ситий я, чи голодний, в статках чи в бідності. ¹³ Я все можу витерпіти завдяки Христу, Який зміцнює мене.

¹⁴ Та ви добре зробили, що розділили турботи мої. ¹⁵ Ви, филип’яни, самі знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я покинув Македонію, жодна церква не стала моїм спільником і не підтримала мене у той час, коли мені була потрібна допомога, окрім вас. ¹⁶ Бо навіть коли я перебував у Солуні, неодноразово ви надсилали допомогу мені у скруті. ¹⁷ І це не тому, що я прагну дарунків, а тому, що хочу, щоб ви мали добро, що приходить, коли віддаєш. ¹⁸ Я маю сповна і навіть більше. Я маю більше, ніж потребую, відтоді, як одержав від Епафродита дарунок, надісланий вами. Ваш дарунок запашний, пожертва бажана і приємна Богові. ¹⁹ І Бог мій задовольнить усі ваші потреби через славне багатство Своє в Ісусі Христі. ²⁰ Слава Богові нашому й Отцю на віки вічні! Амінь.

²¹ Вітайте всіх людей Божих у Христі Ісусі. Браття, які зі мною, вітають вас. ²² Усі люди Божі вітають вас, а особливо ті, хто з цезаревого дому. ²³ Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з вами.

Господу жити серед Його народу

43 Тоді чоловік привів мене до воріт, звернених на схід. ² І побачив я славу Бога Ізраїлю, що надходила зі сходу. Голос його був, мов рев хвиль, і земля випромінювала славу його. ³ З’ява, що я бачив, була подібна до тієї, що я бачив біля каналу Кевар, коли прийшов Він, щоб зруйнувати місто. Я впав долиць. ⁴ Слава Господа ввійшла в храм крізь браму, звернену на схід.

⁵ Тоді Дух^[a] підняв мене й переніс у внутрішнє подвір’я, і слава Господа сповнила храм. ⁶ Стоячи біля чоловіка, я почув, як хтось промовляє до мене з-середини храму. ⁷ Той голос сказав: «Сину людський, це місце престолу Мого, місце для стіп Моїх ніг. Тут Я житиму серед ізраїльтян повік. Дім Ізраїлю ніколи більше не осквернятиму Моє святе ім’я, ні самі вони, ні царі їхні, своєю розпустою або похованням трупів царів своїх у святому місці. ⁸ Вони поставили свій поріг при Моєму порозі: одвірки свої при Моїх одвірках—лиш стіна була між Мною та ними. Вони ганьбили Моє ім’я святе своїми мерзенними звичками. Тож Я вигубив їх у гніві. ⁹ Тепер же вони заберуть від Мене розпусту свою і неживі подоби царів своїх і Я житиму серед них повік. ¹⁰ Сину людський, змалюй храм, який бачив у з’яві, народу ізраїльському, щоб соромно їм стало гріхів їхніх, хай вони обміркують планування храму. ¹¹ І якщо їм соромно за те, що вони чинили, дай їм знати, як влаштовано храм: його устрій, виходи і входи, всі установи його й закони. Запиши це для них, щоб вони могли йти за цим планом і дотримуватися всіх настанов.

¹² Це закон храму: весь навколишній простір на вершині гори буде пресвятим місцем. Такій закон про храм.

Жертовник

¹³ Ось розміри жертовника в довгих ліктях, цей лікоть містить лікоть^[b] і долоню^[c]. Жолоб його в лікоть глибиною і лікоть завширшки, а обід—одну п’ядь^[d] по всьому краю. А ось висота жертовника: ¹⁴ від землі вгору до нижнього краю—два лікті^[e] заввишки і лікоть завширшки, а від меншого виступу вгору до більшого виступу—чотири лікті^[f] заввишки й лікоть завширшки. ¹⁵ Вогнище жертовника—чотири лікті заввишки, чотири роги кути над вогнищем, що нагадували роги. ¹⁶ Вогнище жертовника було квадратне: дванадцять ліктів^[g] завдовжки, дванадцять ліктів завширшки. ¹⁷ Верхній виступ також квадратний, чотирнадцять ліктів^[h] завдовжки і чотирнадцять завширшки, із ободом у півліктя^[i] і жолобом у лікоть по колу. Сходи жертовника звернені на схід».

¹⁸ І сказав той чоловік мені: «Сину людський, ось що Господь Бог говорить: „Оце будуть правила для принесення пожертви, для пожертви всеспалення та скроплення кров’ю жертовника, коли збудують його. ¹⁹ Ти мусиш дати молодого бика як жертву за гріх священикам, які є левитами з роду Задока, що приступають до Мене, щоб служити. Так проголошує Господь Бог. ²⁰ Ти мусиш взяти крові бика й помазати її на чотири роги жертовника і на чотири кути верхнього виступу і навколо ободу, і так очистиш вівтар і зробиш спокуту. ²¹ Мусиш взяти бика як жертву за гріх і спалити його в належній частині храмової площі за межами святилища. ²² На другий день принесеш козла без вади як жертву за гріх, і вівтар треба очистити, так само, як його очищали биком. ²³ Коли скінчиш очищати його, ти мусиш принести молодого бичка й барана з отари, обох без вад.

²⁴ Тобі необхідно принести їх перед Господом і священики повинні кинути (скропити) на них солі і принести їх у жертву як жертву всеспалення Господу. ²⁵ Сім днів даватимеш по козлу щоденно як жертву за гріх; даси також молодого бичка й барана із отари, обох без вад. ²⁶ Сім днів вони мусять робити спокуту за вівтар і очищати його. В такий спосіб його буде освячено. ²⁷ Після тих семи днів, починаючи із восьмого й далі, священики мусять принести ваші жертви всеспалення й мирні пожертви на вівтарі. Тільки тоді прийму Я вас”». Так проголошує Господь Бог.