M’Cheyne Bible Reading Plan
Соломонові урядовці
4 Тож цар Соломон правив усім Ізраїлем. 2 А це були його старші урядовці:
Азарія, син Задока,—священик,
3 Елігорет і Агіжа, сини Шиші,—писарі,
Єгошафат, син Агілуда, записував події, які трапилися у країні,
4 Беная, син Єгояди,—головнокомандуючий,
Задок і Авіатар—священики,
5 Азарія, син Натана,—на чолі окружних урядовців,
Завуд, син Натана—священик і особистий радник царя,
6 Агішар дбав про палац,
Адонірам, син Авди, був на чолі робочої сили.
7 Соломон мав також дванадцять окружних управлінців над усім Ізраїлем, які постачали провізію для царя та царського дому. Кожен мав забезпечувати царя протягом одного місяця на рік. 8 Ось їхні імена:
Бен-Гур—у горах Ефраїмових;
9 Бен-Декер—у Маказі, Шаалвімі, Бет-Шемеші та Елон-Бетганані;
10 Бен-Гесед—в Аруввоті (йому було підпорядковано всі землі Хефера та Соко);
11 Бен-Авінадав—у Нафат-Дорі[a] (він був одружений з Тафат, дочкою Соломона);
12 Ваана, син Агілуда,—у Таанасі й Меґіддо, і по всьому Бет-Шеану, що поруч із Заретаном нижче Єзреела, від Бет-Шеана до Авель-Мехоли й аж до Йокмеама;
13 Бен-Ґевер—у Рамот-Ґілеаді (йому було доручено поселення Яїра, сина Манассії, у Ґілеаді, а також земля Арґов у Башані й шістдесят великих міст, обнесених стінами, з бронзовими засувами на брамах);
14 Агінадав, син Іддо,—у Маганаїмі;
15 Агімааз—у Нафталі (він одружився з дочкою Соломона Басемат);
16 Ваана, син Хушая,—в Ашері й Алоті;
17 Єгошафат, син Паруа,—в Іссаха́рі;
18 Шимей, син Ели,—у Веніамині;
19 Ґевер, син Урі,—в Ґілеаді (країні Сихона, царя аморійців, і в країні Оґа, царя Башану). Він був єдиним управителем над цим районом.
20 Народ Юдеї та Ізраїлю був таким численним, як пісок на морському узбережжі. Вони їли, вони пили й були щасливі.
Спокійне царювання Соломона
21 Тож Соломон правив царством від ріки Євфрат до землі филистимської, до самих кордонів єгипетських. Ці країни сплачували данину й підкорялися Соломонові протягом усього його життя.
22 Щодня у Соломона на харчування йшло тридцять корів[b] борошна дрібного помолу й шістдесят корів[c] борошна грубого помолу, 23 десять волів відгодованих у стійлі волів, двадцять волів, відгодованих на пасовиськах і сотня овець та козлів, а також олені, газелі, самці косуль та добірна дичина. 24 Бо він царював над усім царством на захід від Ріки, від Тіфси до Ґази, і був мир у всіх кінцях його царства. 25 За життя Соломона Юдея та Ізраїль від Дана до Беершеби, жили в безпеці, кожен чоловік під своєю лозою та фіґовим деревом.
26 Соломон мав чотири тисячі[d] стаєнь для коней, що возили колісниці, і дванадцять тисяч коней.
27 Окружні урядовці, кожен у свій місяць, поставляли поживу царю Соломону та всім, хто їв за царським столом. Їжі було більше, ніж достатньо для всіх них. 28 Вони також приносили в належне місце ячмінь і солому для коней, що возили колісниці, та для інших коней.
Соломонова мудрість
29 Бог дав Соломонові мудрість і великий розум, і незмірне розуміння всіх речей, таке широке, як пісок на морському узбережжі. 30 Мудрість Соломонова була більшою від мудрості всіх людей Сходу, більше від усієї мудрості Єгипту. 31 Він був мудріший за будь-яку іншу людину, включаючи Етана езрагіта, мудріший за Гемана, Калкола і Дарду, синів Магола. Слава його линула до всіх довколишніх народів.
32 Соломон написав[e] три тисячі притч, і пісень його нараховують тисячу п’ять. 33 Він змальовував життя рослин від ливанського кедру до іссопу, який росте на стінах. Він також навчав про тварин і птахів, плазунів і риб. 34 Люди всіх народів приходили дослухатися до Соломонової мудрості, послані всіма царями світу, які чули про його мудрість.
Підготовка до будівництва храму
5 Коли Гірам, цар Тира, почув, що Соломона проголошено царем, наступником його батька Давида, він вирядив посланців до Соломона, оскільки завжди підтримував дружні стосунки з Давидом. 2 Соломон надіслав у відповідь послання до Гірама:
3 «Тобі відомо, що через тягар воєн, що тиснув на мого батька Давида з усіх боків, він не міг звести храм в ім’я Господнє, поки Господь не кинув ворогів до ніг його. 4 Але зараз Господь Бог дав мені перепочинок з усіх боків, і немає зараз ні ворогів, ні небезпеки.
5 Тому я збираюся збудувати храм в ім’я Господнє, як Господь наказував моєму батькові Давиду. Він сказав: „Твій син, якого Я посаджу на трон на твоє місце, збудує храм в ім’я Моє”. 6 Тож дай наказ, щоб зрубали для мене кедри Ливану. Мої слуги працюватимуть разом із твоїми, і я заплачу тобі за твоїх людей, хоч яку плату ти б призначив. Ти знаєш, що ми не маємо більш вправних лісорубів[f], ніж сидоняни».
7 Коли Гірам почув Соломонове послання, він дуже втішився і сказав: «Дякую Господу, благословляю Його сьогодні, бо він дав Давидові мудрого сина, щоб правити цим великим народом».
8 Тож Гірам передав такі слова Соломону:
«Я дістав послання, яке ти надіслав мені, і робитиму все, що тобі потрібно, щоб забезпечувати тебе кедровими та сосновими колодами. 9 Мої люди переправлять їх вниз із Ливану до моря. Потім я сплавлю їх плотами морем до зазначеного тобою місця. Там я розв’яжу їх, і ти зможеш їх забрати. А ти за це забезпечуватимеш харчами мій царський двір».
10 Таким чином Гірам поставляв Соломону необхідні кедрові та соснові колоди, 11 і Соломон дав Гіраму двадцять тисяч корів[g] пшениці, щоб годувати царський двір, це крім двадцяти тисяч батів[h] оливи. Соломон рік за роком надсилав усе це Гірамові. 12 Господь дав Соломону мудрість, як Він йому обіцяв. Були мирні стосунки між Гірамом та Соломоном, і обидва вони дійшли згоди.
13 Цар Соломон покликав до себе робітників з усього Ізраїлю—тридцять тисяч чоловік. 14 Він посилав їх до Ливану змінами по десять тисяч на місяць, тож вони проводили один місяць у Ливані й два місяці вдома. Робітників очолював Адонірам. 15 Соломон мав сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменярів на горі, 16 а також три тисячі триста десятників, які наглядали за виконанням робіт і керували робітниками. 17 За наказом царя вони взяли з каменоломень великі валуни якісного каменя, щоб зробити фундамент храму з добре обробленого каменя. 18 Теслі Соломона та Гірама і люди Ґевала вирізьбили й підготували деревину й камінь для будівництва храму.
Від смерті до життя
2 1-2 У минулому, ви були духовно мертвими через свої провини та гріхи проти Бога, в яких жили раніше, йдучи лихими шляхами цього світу. Ви корилися володарю, який править злими силами цього світу[a], духові, що діє в непокірних.
3 Усі ми теж колись жили серед них, задовольняючи свою духовну природу, йдучи за її бажаннями та прагненнями. І, як усі люди на світі, були приречені зазнати гніву Божого.
4 Та Бог багатий милосердям через Його велику любов до нас. 5 Навіть коли ми були мертвими через гріхи свої, Він дарував нам нове життя разом із Христом (і були ви врятовані завдяки Божій милості). 6 Бог воскресив нас до життя разом із Христом і посадив разом із Ним на престолі у Царстві Небеснім. Господь зробив це заради нас в Ісусі Христі. 7 Бог зробив це для того, щоб показати на всі прийдешні часи незрівнянне багатство милості Своєї. Він зробив це завдяки доброті до нас в Ісусі Христі.
8 Бо саме Божою милістю спаслися ви завдяки вірі. Спасіння не є ваша заслуга, то є дар Божий. 9 То не винагорода за чийсь труд, й не те, чим хтось міг би хвалитися. 10 Бо ми—створіння Божі. Він створив нас у Ісусі Христі для добрих справ. І справи ті Бог приготував заздалегідь, щоб ми могли свої життя присвятити їм.
Єдині у Христі
11 Тож пам’ятайте, що колись вас, народжених поганами, євреї називали «необрізаними», а себе вони називають «обрізаними»[b] (маючи на увазі дію, яка виконується руками людськими). 12 Пам’ятайте, тоді ви були без Христа і не належали до народу ізраїльського. Ви були чужими тим угодам[c], що пов’язані з Божою обітницею людям, та жили в цьому світі без надії і без Бога.
13 Колись ви були такі далекі від Бога, але зараз ви—в Христі Ісусі, та стали близькими Йому через смерть Христову.
14 Христос є нашим джерелом миру. Він об’єднав нас в один народ і зламав перешкоду, стіну ворожнечі, пожертвувавши Своїм власним Тілом. 15 Він покінчив із Законом, з його правилами та заповідями, щоб забезпечити мир, створивши в Собі один новий народ із двох[d]. 16 Він примирив ці два народи з Богом в одному тілі через Свою смерть на хресті і так Він припинив ворожнечу між ними. 17 Христос прийшов і приніс вам Звістку про мир—далеким від Бога і близьким[e]. 18 Бо саме через Христа ми всі маємо доступ до Отця в єдиному Дусі.
19 Отже, ви, неюдеї, вже не чужинці й не сторонні. Ви співгромадяни з людьми Божими та Його родиною. 20 Ви, віруючі, подібні до споруди, зведеної Господом: ви збудовані на підвалинах, закладених апостолами і пророками, а наріжним каменем[f] є Сам Христос Ісус. 21 І вся будівля тримається на Ньому. Завдяки Христу вона росте, щоб стати святим храмом[g] у Господі. 22 Через Нього і ви всі об’єднуєтеся і створюєте єдине житло, де Бог живе через Духа Святого.
Пророцтво про Едом
35 Слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, повернись обличчям до гори Сеїр, пророкуй проти неї. 3 Скажи їй, що Господь Бог говорить:
„Я проти тебе, гора Сеїре,
Я підведу руку Свою на тебе
і зроблю з тебе безлюдну пустелю.
4 Перетворю Я міста твої на руїну і спустошу тебе,
тоді ти знатимеш, що Я—Господь.
5 Ти завжди була проти дітей Моїх і віддавала дітей Ізраїлю мечу в лиху годину, в часи найбільших його страждань. 6 Отож так само правда, як те, що Я є”».
Так проголошує Господь Бог: «Я видам тебе на кровопролиття, і смерть переслідуватиме тебе. Оскільки ти ненавидиш кровопролиття, смерть переслідуватиме тебе. 7 Зроблю Я гору Сеїр безлюдною пустелею і вигублю на ній усіх, хто йтиме до гори, і всіх, хто повертатиметься з неї. 8 Вкрию Я гори твої мертвими, які від меча полягли, впадуть вони на узвишшя твої і долини твої, і у всі ущелини твої. 9 Зроблю я тебе безлюдною назавжди, міста твої не будуть більше заселені. Тоді ти знатимеш, що Я—Господь.
10 Ти кажеш: „Я буду володіти цими двома народами: Ізраїлем та Юдеєю”. Та Я, Господь, із ними був. 11 Через те так само правда, як те, що Я є, Я поведуся з тобою відповідно до гніву твого та ревнощів твоїх, що виявив ти в ненависті своїй до них, і Мій народ упізнає Мене, коли Я судитиму тебе. 12 Тоді ти знатимеш, що Я, Господь, чув усі зневажливі слова, сказані тобою проти гір ізраїльських. Ти казав: „Вони лежать спустошені, їх віддано нам на здобич”. 13 Ваші уста вимовляли багато зухвалих слів проти Мене і Я те чув».
14 Ось що Господь Бог говорить: «Вся земля зрадіє, коли Я зроблю тебе пустелею. 15 За те, що раділа ти, коли спадщина дому Ізраїлю стала пустелею, ось як Я поведуся з тобою: ти будеш пустелею, о гора Сеїре, ти і весь Едом. Тоді ти знатимеш, що Я—Господь».
1 Для диригента. Хвальна пісня синів Кори.
2 О Господи, будь милосердним до країни
і поверни додому Якова синів-вигнанців.
3 Прощення народу Своєму даруй,
о Господи, зітри його гріхи! Села
4 Спини Свій гнів
і не лютуй на нас безтямно.
5 Спасителю, не сердься, прийми нас знову.
6 Невже завжди на нас гнівитись будеш?
Чи з покоління в покоління будеш лютий?
7 Напевне, знову Ти повернешся до нас!
Ти знову нам даси життя,
і втішений з Тобою знову буде Твій народ.
8 Яви нам щирую любов, спаси нас.
9 Дозволь почути те, що Бог Господь мій скаже:
народу проголосить мир Своєму
й Своїм вірним мир також,
аби не збилися вони на манівці.
10 До того, хто Його боїться, вже близьке спасіння,
щоб Його Слава оселилась в нашім краї.
11 Милість і правда разом зустрінуть вірних послідовників,
а праведність поцілунком мира їх привітить.
12 Тож всі народи на землі вірні будуть Богу,
та небеса приймуть Його народ з любов’ю[a].
13 І сам Господь нам принесе добро,
земля нам щедрі врожаї народить.
14 І праведність ітиме перед Богом,
торуючи для Нього шлях.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International