Book of Common Prayer
20 Для диригента. Псалом Давида.
2 В тривожний час нехай Господь озветься,
Бог Якова хай захистить тебе.
3 Підтримку зі святого храму хай пошле Він!
Хай допоможе Він тобі з Сіону.
4 Нехай твої офіри Він згадає,
пожертви хай прийме всі твої. Села
5 Нехай Він дасть всього, чого ти забажаєш,
і все, що ти плануєш, хай здійснить.
6 Радіймо із твоєї перемоги, Боже ім’я![a]
Господь хай виконає всі твої прохання.
7 Тепер я певен, що Господь
дасть перемогу Своєму обранцю-царю[b].
Чому? Бо Він з святих небес озветься
й правицею потужною Своєю
могутню перемогу принесе.
8 У когось колісниці, в когось коні главна сила,
у нас—ім’я Господнє, Бога нашого ім’я!
9 Людці оті впадуть, вони здадуться,
та ми піднімемось і будемо незламні.
10 О Господи, пошли цареві перемогу,
дай відповідь, коли благаємо про поміч!
21 Для диригента. Псалом Давида.
2 О Господи, щасливий цар з Твоєї сили,
який він радий, що з Тобою переміг!
3 Ти дав йому, чого душа його бажала,
і не відмовив Ти проханням уст його. Села
4 Ти шлеш йому благословення добросердні
і золотий вінець на голову кладеш.
5 Тебе просив він, щоб життя подарував Ти,
йому Ти вічне довголіття дав.
6 Він возвеличився звитягою тією,
яку Ти дав йому. На нього Ти пролив
велику славу й велич.
7 Благословляючи його повік,
Ти дав йому безмежне щастя,
оскільки він з Тобою.
8 Чому? Бо вірить Господу наш цар
й стоятиме завжди на цій любові,
і милості Всевишнього.
9 Всю міць Свою спрямуй на ворогів своїх,
зловмисникам правицею дай відсіч.
10 Коли Ти явишся, о Господи, спали їх у печі вогненній.
Господь поглине їх в Своїм вогненнім гніві.
11 Дітей Ти їхніх вигубиш з землі,
нащадків їхніх з-поміж люду.
12 Вони на тебе[c] замишляють зле,
вигадують плітки, але то марно.
13 Чому? Тому, що стріли пустиш ти,
й вони повернуться і в страху повтікають.
14 Встань, Господи, в Своїм могутті,
Твою оспівуємо велич, Твою силу!
110 Хвальна пісня Давида.
Господь сказав володарю[a] моєму:
«Праворуч сядь від Мене, доки не покладу Я
ворогів Твоїх до ніг Твоїх».
2 Господь твою владу поширить за межі Сіону
й на землі ворожі, де правити будеш.
3 У час борні прийде на допомогу твій народ,
вбереться на зорі в священні шати,
і сила молодеча поведе тебе.
4 Господь пообіцяв, що не зрадить Він обітниці Своєї.
Священик ти навіки за Мелхіседековим[b] чином.
5-6 Володар мій стоїть праворуч тебе,
судитиме народи Він у судний день, в день гніву,
розтрощить голови правителів країн могутніх
і трупами засіє неозорий лан.
7 Щоб вгамувати спрагу,
Він схилиться над придорожнім джерелом,
і підведе Він голову Свою[c].
116 1-2 Я так люблю, коли Господь мої молитви чує,
коли про допомогу я благаю,
і Він до мене прихиляє вухо.
3 Мене оповили смертельні пута,
ступив я на стежину горя й суму.
4 Тож я закликав Господа на поміч,
благаю: «Господи, спаси мене!»
5 Господь—предобрий, справедливий,
Він милосердний й співчутливий, наш Господь!
6 Господь піклується про простодушних;
коли я був беззахисний, Він врятував мене.
7 Душе моя, спочинь, про тебе Бог подбає.
8 Адже Ти мою душу врятував від смерті,
не дав пролитися сльозам,
не дав спіткнутися ногам.
9 Я й далі Господу служитиму в краю живих.
10 Я вірив, навіть кажучи: «Ось смерть моя»,—
та був покараний жорстоко.
11 У гніві кинув я: «Весь рід людський—брехливий!»
12 Не маю змоги відплатити Богу,
бо все, що нажив—все від Нього.
То як же Господу відповідати мушу,
карання терплячи численні?
13 Я келих порятунку підніму,
коли до Господа звернусь по допомогу.
14 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
15 Смерть послідовника Свого Господь завжди цінує.
16 О Господи, я—вірний Твій слуга, Твій раб,
я син слуги Твоєї.
Це Ти звільнив мене від пут.
17 Ти, Господи, є тим, кому складу подяки жертви,
Твоє ім’я повторюю у скрути час.
18 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
19 Вславляйте Господа в суді перед Господнім храмом,
що зведений в середині Єрусалима!
Славімо Господа!
117 Хвалімо Господа, усі народи!
Вшановуйте Його, всі племена й роди!
2 Бо всіх переповнює Його безмежна ласка,
навіки береже Він вірність нам.
Славімо Господа!
18 Чому чекаєте на день, коли прийде Господь?
А що для вас цей день Господній?
То буде темрява для вас, не світло.
19 Це так же, як коли людина утече від лева,
лише для того, щоб зустрітися з ведмедем.
Або коли в оселю чоловік заходить,
ховаючись в безпеці свого дому,
зіпреться об стіну, щоб його змія вкусила.
20 Хіба Господній день—то темрява, не світло,
пітьма без проблиску?»
Господь відштовхує Ізраїлеве поклоніння
21 «Ненавиджу Я, зневажаю ваші свята,
Мені обридли ваші зібрання.
22 Навіть якщо приносите Мені
пожертви всеспалення та хлібні жертви,
Я їх не прийму.
Не подивлюся Я на ваші мирні жертви
на вашу відгодовану худобу.
23 Позбав Мене галасу пісень твоїх.
Не слухатиму звуків ваших арф.
24 Та справедливість хай тече,
немов ріка через країну,
а праведність, немов потік невпинний.
25 О доме Ізраїлю,
сорок років ти приносив
мені жертви і офіри у пустелі,
26 але ж у той самий час ти носив Саккута[a], свого царя,
Кайвана,[b] зоряного бога, своїх бовванів,
бовванів ваших, що собі ви їх зробили.
27 Тож пожену Я вас в заслання за Дамаск»,—
говорить Той, чиє ім’я Господь Бог Всемогутній.
Застереження
17 Але ви, любі друзі, пам’ятайте слова, раніше сказані апостолами нашого Господа Ісуса Христа. 18 Вони наставляли вас: «Напередодні кінця світу з’являться люди, які насміхатимуться з Бога, та потуратимуть своїм безбожним бажанням». 19 Це ті, хто сіють розбрат. Вони керуються земними бажаннями, бо нема в них Духа Святого.
20 Ви ж, любі друзі, мусите зміцнювати дух одне одного у своїй найсвятішій вірі. Моліться зі Святим Духом. 21 Бережіть себе у Божій любові, очікуючи милосердя Господа нашого Ісуса Христа, що веде до вічного життя.
22 Допомагайте тим, хто вагається. 23 Рятуйте тих, хто прямує до вогню пекельного, але будьте обережні в милосерді до інших. Навіть одяг їхній, споганений гріховними вчинками, заслуговує на ненависть[a].
Славте Бога
24 Бог міцний і може допомогти вам, застерігаючи від падіння. Він може поставити вас перед славою Своєю безгрішними, і може дати вам радість велику. 25 Він—Єдиний Бог, Спаситель наш. Слава і велич, сила і влада Йому через Господа нашого Ісуса Христа у всі часи, віднині й на всі віки! Амінь.
Цезареві—цезареве, а Богові—Боже
(Мк. 12:13-17; Лк. 20:20-26)
15 Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові. 16 Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти—чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей. 17 Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?»
18 Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Лицеміри! Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові? 19 Покажіть Мені динар, яким ви сплачуєте податки». Коли вони принесли динар, 20 Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» 21 Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю—цезареве, а Богу—Боже». 22 Почувши таку відповідь, вивідники були вражені й, залишивши Ісуса, пішли собі геть.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International