Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
40 Тож розлютивсь Господь на Свій народ,
почав Свій спадок зневажати.
41 Господь віддав їх іншим племенам,
тож їхні вороги вже ними керували.
42 Їх вороги нещадно гнобили й гнітили.
43 Він знову й знову рятував їх,
Його ж не слухались вони, чинили що хотіли,
тому й приймали кару за вину свою.
44 Але щоразу у біді, коли молились Богу,
Він чув їх, дбав про них, не залишав в біді.
45 Він згадував Свій Заповіт
і щирою любов’ю їх втішав.
46 Він змусив ворогів їм ласку виявляти.
47 Тож нині, Господи наш Боже,
врятуй нас, збери нас із-поміж народів,
щоб ми до храму повернулись прославляти Твоє ім’я
й Тебе піснями величати.
48 Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!
І весь народ сказав: «Амінь!»
Славімо Господа!
Надходить день руїни
17 Люди Юдеї, збирайте свої пожитки,
будьте на поготові, щоб втікти,
бо всі ви у пастці облоги.
18 Ось що Господь Бог каже:
«Повикидаю зараз Юдеїв землі цієї,
завдам їм болю, зажену їх в скруту,
нехай це буде їм урок»[a].
19 Горе мені (Єремії), я поранений тяжко.
Та я сказав: «Однак це мій біль,
я мушу витерпіть його».
20 Мій намет зруйновано, розірвано його мотуззя.
Сини мене покинули, нікого не лишилось.
Нема кому намет напнути,
нема кому піднять завіси.
21 Бо пастухи (правителі)—дурні,
і не шукають Господа вони.
Ось чому отари їхні всі розкидано довкола.
22 Ось гуркіт з півночі[b] надходить!
Він оберне міста Юдеї на пустелю,
на шакалів лігво.
23 Я знаю, Господи, людині доля непідвладна,
не чоловікові вирішувати, що станеться,
що він зробити в силі.
24 Тож покарай нас, Господи, але по правді,
не у гніві, щоб не знищив.
25 Вилий обурення на ті народи, які Тебе не знають,
й на роди, що імені Твого не промовляють,
бо Якова вони пожерли.
Вони розправилися з ним
і зруйнували житло це.
Ісус викриває книжників
(Мт. 23:1-36; Мк. 12:38-40; Лк. 11:37-54)
45 Поки всі слухали, Ісус сказав Своїм учням: 46 «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах. 47 А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».
Істинна пожертва
(Мк. 12:41-44)
21 Ісус підвів очі й побачив, як багаті люди кладуть свої дарунки до жертовної скриньки у храмі. 2 І ще Він побачив бідну вдову, яка поклала до скриньки дві дрібні мідні монети[a]. 3 Тоді мовив Ісус: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова пожертвувала більше, ніж усі інші люди. 4 Адже всі вони давали від лишка свого, а вона, бідна, віддала все, що мала на прожиття».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International