Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Не знищуй». Міктам Давидів.
2 Чи завжди ви, правителі високі[a],
правдиві вироки даєте людям?
Чи справедливо судите людей?
3 Ні! В ваших серцях—ненависть,
а в справах—беззаконня,
злочинні ваші дії по всій землі.
4 Ті нечестивці з материнської утроби
вже оступилися, брехню плодити стали.
5 Гнів їхній, мов зміїна отрута.
Мов кобра, що оглухла і спів заклинача не чує.
6 Так нечестивці затикають вуха,
як чорні задуми свої плетуть.
7 Повибивай їм, Боже, зуби в роті!
Повиривай, о Господи, цим левам ікла.
8 Хай їхня сила зійде стічною водою,
нехай потопчуть їх, як ті пожухлі трави.
9 Нехай розтануть, сліду не лишивши,
як той слимак повзучий.
Хай сонця вік не бачать,
як викидень дочасний.
10 Нехай жене їх вітер, мов бур’ян колючий,
що полум’ям зайнятися не встиг,
та вже затух і горщик не нагрів.
15 Я дам вам пастирів, що до душі Мені, вони дбатимуть про вас мудро і вправно. 16 Ви примножитеся й рясно заселите землю, як настануть ті дні, коли людям більше не треба буде говорити про ковчег Заповіту Господа. Вони не думатимуть про нього, не пам’ятатимуть, їм більше не потрібно буде дбати про нього, ані виготовляти його знову. 17 Тоді назвуть вони Єрусалим Престолом Господнім. Усі народи зберуться в Єрусалимі, щоб уславити ім’я Господа й вони не плекатимуть більше затятість своїх лихих сердець. 18 На ті часи дім Юди і Ізраїля прийдуть разом із землі північної до країни, яку віддав Я батькам вашим у спадок».
19 Господь сказав:
«Я хочу ставитися до вас,
як до дітей Своїх.
Я дам вам жадану землю у спадок,
що найвище цінується між народами».
Я казав: «Ти зватимеш мене „Мій батько”,
і більше не покинеш мене.
20 Ти підступна й невірна жінка,
що зрадила свого чоловіка.
Це правда, доме Ізраїля,
що зрадила ти Мене.
21 Голос чути по узвишшях кам’янистих,
плач і благання дітей Ізраїлю,
бо скривили вони шлях свій,
бо забули Господа Бога свого.
22 Поверніться, бунтівні сини,
і Я прощу відступництво ваше».
Тільки скажіть: «Ми прийдемо до Тебе,
бо Ти—Господь наш Бог.
23 Справді, узвишшя допомоги не дадуть,
що ми чуємо з гір, то пусте[a].
Справді, спасіння Ізраїлю—
в Господі нашому Бозі.
24 Той огидний бог Ваал, пожер все те,
що батьки наші тяжко напрацювали:
то були вівці їхні й отари їхні,
й дочки та сини їхні.
25 Лягаймо в ганьбі своїй,
і хай безчестя наше вкриє нас.
Бо грішили перед Господом нашим Богом і ми,
і батьки наші—з молодості й аж донині.
І не слухали ми голосу Господа Бога нашого».
Притча про запрошених на багату вечерю
(Мт. 22:1-10)
15 І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!» 16 То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей. 17 І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”
18 Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”. 19 Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”. 20 А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.
21 Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”
22 Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”. 23 Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен. 24 Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International