Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида.
Пустоголові думають що немає Бога!
Вони—руйнівники,
які чинять зло і не творять добра.
2 Господь на всіх нас дивиться з Небес,
шукає мудрих, хто Його поради прагне.
3 Вони ж бо відвернулися від Бога,
усі зіпсовані, жоден не творить добра!
4 Чи ті лиходії, що нищать мій народ,
знають про існування Бога? Ні.
Безбожники лиш накопичують скарби
не вшановуючи Його.
5 Коли ж карає Бог, вони тремтять від страху.
Чому? Бо захищає праведників Бог.
6 Ви смієтеся, кривдники, з поради,
яку шукають вбогі. А чому?
Бо бідним тим Господь дає притулок.
7 Я хочу, щоб Господь з Сіону
приніс Ізраїлю спасіння!
Коли Господь поверне із полону ізраїльтян,
що ворог захопив,
зрадіє Яків й Ізраїль[a] щасливий буде.
20 Єрусалиме, очі підведи і побачите тих,
хто з півночі йде.
Де те стадо[a], що дане тобі?
Де твої прекрасні вівці?
21 Що скажеш ти, як Всевишній спросить з тебе
за кожну вівцю із отари Його?
Чи не повинен був ти навчати людей
істини Господа живого?
О Єрусалиме, де твої царі, що повинні були
вести Твоїх людей шляхом істини?
Тож знай, що скрутить тебе біль,
як жінку, що народжує дитину.
22 Якщо здивуєшся в своєму серці:
„Чому це сталося зі мною?”
За злочини твої тяжкі
вороги вирішили посоромити тебе:
вони розідрали твою спідницю й забрали черевики[b].
23 Чи може ефіоп поміняти колір шкіри?
Чи може леопард своїх позбутись плям?
Отак і народ Єрусалима, що навчений гріха,
не здатний він добро творити”».
24 «Тож Я розвію їх, мов перекотиполе,
що вітер по пустелі носить.
25 Такий твій жереб, Єрусалиме,
доля, яку Я тобі відміряв,—
каже Господь.—Адже ти Мене забула
й поклала всі свої надії на неіснуючих богів.
26 Твої спідниці, Єрусалиме,
Сам тобі на голову закину,
щоб виставить твій сором напоказ.
27 Твою розпусту, хтивість до коханців,
на пагорбах перелюби твої,
і ту гидоту, що в полях чинила,—
Я все це бачив! Горе тобі, Єрусалиме!
Чи будеш коли-небудь чиста знов?»
Привітання
1 1-2 Вітання від Павла, апостола Ісуса Христа, за велінням Бога, нашого Спасителя, та Ісуса Христа, надії нашої, до Тимофія, істинного сина мого у вірі. Благодать, милість і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Господа нашого.
Остерігаймося неправдивого вчення
3 Перед тим, як вирушити до Македонії, я попрохав тебе залишитися в Ефесі. Я хочу, щоб ти наказав деяким людям припинити навчати брехні 4 і не звертати уваги на вигадки і нескінченні родоводи, що приводять лише до суперечок, а не служать задуму Божому, який виконується через віру.
5 Мета цієї настанови—любов, що йде від доброго серця, чистого сумління і щирої віри. 6 Але деякі люди збочили і відхилилися від усього цього, віддавшись безглуздому марнословству, яке не несе ніякої користі. 7 Вони бажають бути вчителями Закону[a], та не розуміють ні того, що кажуть, ані того, в чому запевняють.
8 Ми знаємо, що Закон добрий, якщо користуватися ним належним чином. 9 Ми також знаємо, що Закон існує не для праведних, а для порушників і заколотників, непоштивих і грішних, нечестивих і безбожників, убивць батьків і матерів, душогубів, 10 розпусників, мужоложців, работорговців, брехунів, лжесвідків і тих, хто діє проти істинного вчення Божого, 11 яке підкоряється славній Добрій Звістці, що йде від благословенного Бога. Мені було довірено нести її людям.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International