Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
З’ява про літні плоди
8 Ось що Господь Бог показав мені—кошик з літніми плодами. 2 Він спитав: «Амосе, що ти бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами»[a]. Тоді Господь сказав мені: «Кінець настав Моєму народу ізраїльському. Я більше не прощу гріхі їхні. 3 Пісні в храмі обернуться на похоронні голосіння того дня». Так говорить Господь Бог: «Тіл мертвих багато буде. Мовчки люди будуть виносити мертвих, та скидати їх до купи»[b].
Ізраїльських купців цікавлять тільки гроші
4 Почуйте це, о ви, хто топче бідних
і хто нужденних губить у своєму краї.
5 Ви мовите:
«Коли пройде вже Новий місяць[c] або субота свята,
щоб нам зерном почати торгувати?
Тоді ми зробимо міри менші,
а гроші заробимо більші,
й обвішуватимемо покупців.
6 Коли бідні не зможуть сплатити займи,
тоді ми їх купимо за срібло, як рабів,
нужденних купимо по ціні пари сандалій
і висівки їм продамо».
7 Господь поклявся Собою, бо ж Яків так пишався Ним:
«Ніколи не забуду жоден їхній вчинок,
нічого, що вони зробили.
8 Уся країна від цього здригнеться,
затужить по померлим кожен, хто живе на ній.
Тоді підніметься уся земля,
скаламутиться, і знов спаде,
немов в Єгипті Ніл».
9 «І буде це в той день,—говорить Господь Бог,—
коли примушу сонце Я зайти опівдні,
і серед дня накрию темрявою землю.
10 Перетворю Я ваші свята на жалобу,
пісні перетворю на голосіння.
Я кожного вдягну в вереття
і облисіє кожна голова[d].
Зроблю Я так, що ви тужитемете,
наче за єдиним сином,
і вечір того дня буде повен гіркоти».
Настають страшні часи спраги та голоду за Словом Господнім
11 Господь Бог говорить:
«Дивіться, вже надходить час,
коли Я голод напущу на край.
Та це буде не голод за хлібом і не спрага за водою,
але ж на слово Господа настане голод.
12 Люди блукатимуть від моря і до моря,
і з півночі на схід тинятимуться туди-сюди,
й шукатимуть слово Господа і не знайдуть його.
1 Для диригента. Маскіль Давида, 2 про те, як Доеґ-едомієць прийшов до Саула зі звісткою про те, що Давид перебуває в будинку Агімелеха.
3 Вояче, як можеш похвалятися ти злом,
що заподіяв? Бога ти ганьбиш.
4 Ти завжди замишляєш справи підлі,
язик твій, наче гостра бритва,
плете оману й зраду для людей.
5 Дорожче зло тобі, аніж добро,
брехати любиш більш,
аніж творити справедливість. Села
6 І ти, і твій язик пащекуватий
аж спраглі ображати інших.
7 Тож схопить тебе Бог і викине з оселі[a],
дощенту дім знесе,
життя твого коріння висмикне з землі. Села
8 Посвідчать все те праведники, убояться,
ще й глузуватимуть із тебе:
9 «Поглянь, отой вояк тупоголовий,
що не знаходить порятунку в Бога,
натомість вірить у багатство,
спасіння він шукає у гордині й злі».
10 Я ж, наче та зелена олива,
яка зростає у Господнім храмі,
на віки вічні довіряюся Його любові.
11 Твої діла я возвеличувати буду,
побожним сповіщатиму[b] Твоє ім’я,
що вимовлене для добра було!
Споглядаючи Христа, ми бачимо Бога
15 Христос є образом невидимого Бога
і стоїть вище усякого творіння[a].
16 Бо все, як на небі, так і на землі,
видиме й невидиме, трони й держави,
правителі й влада—
все прийшло через Нього
й було створене для Нього.
17 Син існував до всього і раніше за все,
і все існує завдяки Йому.
18 Він—Голова тіла, церкви.
Він—джерело, початок усього.
Він був першим, Хто воскрес із мертвих[b],
щоб стати першим[c] скрізь і у всьому.
19 Адже Бог, у всій повноті Своїй, сподобав Христа,
щоб жити в Ньому.
20 І через Ісуса Він знову поєднав у Собі все:
і земне, і Небесне.
Бог досяг миру через кров,
пролиту Христом на хресті.
21 Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки. 22 Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними. 23 І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.
Павлові страждання заради Церкви
24 Я з радістю приймаю заради вас страждання, та готовий пройти через все те, що Христос ще мусить вистраждати, за Його Тіло, що є церквою. 25 Я став одним з її служителів, бо був уповноважений Богом. Це було мені даровано заради вашого блага, щоб у всій повноті проповідувати Послання Боже. 26 Це Послання—таємниця, яка була схована віками для поколінь, а зараз відкрилася Богом для Його людей святих.
27 Господь відкрив Своєму народу, яким славним багатством є ця істина. Ця таємна істина, яка була призначена для всіх людей, полягає в тому, що Христос живе поміж вас, і є вашою надією на те, що розділите ви славу Божу. 28 Тож ми продовжуємо проповідувати Христа, переконуючи і навчаючи кожного з усією нашою мудрістю, щоб представити Богові усіх людей досконалими[d] у Христі.
Ісус у Марти й Марії
38 Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта. 39 Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив. 40 А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені». 41 Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ, 42 а необхідною є лише одна. Марія ж вибрала те найкраще, чого в неї ніхто не відбере».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International