Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Хвальний псалом Асафа.
Бог піднімається на зібранні богів[a]
і суд вершить над іншими богами:
2 «Як довго будете неправедно судити?
Як довго кривдники ходити будуть
із піднятою головою?» Села
3 Судіть задля сиріт і бідаків,
права нужденних і знедолених відстоюйте в суді.
4 Рятуйте бідних, безпорадних,
від кривдника руки спасайте їх.
5 Вони не знають і не розуміють!
Вони блукають в пітьмах, й цілий світ тремтить!
6 Кажу Я: «Так, ви—боги[b],
ви всі Всевишнього сини,
7 але на вас, людей, чекає смерть,
впадете ви, як і усі царі до вас».
8 Постань же, Господи, землі суддею будь!
Бо над всіма народами лиш Ти Володар!
Вступ
1 Це слова Амоса, що був одним із пастухів з Текоа. Він бачив ці з’яви про Ізраїль за часів юдейського царя Уззії та ізраїльського царя Єровоама за два роки до землетрусу.
Кара Араму
2 Амос сказав:
«Всевишній рикає мов лев з Сіону,
з Єрусалима голос подає.
Пастуші пасовиська тужать,
і висохла гора Кармел[a]».
Покарання Арама
3 Ось що говорить Господь:
«За численні злочини Дамаска
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо його народ зруйнував Ґілеад залізним цепом.
4 Тож Я нашлю вогонь на дім Газаела[b],
і він дощенту спалить твердині Бен-Гадада[c].
5 Я зламаю засув Дамаської брами
і погублю правителя долини Авен[d],
який тримає скіпетр в Бет-Едені[e],
а народ Араму піде в полон до Киру[f]».
Так говорить Господь.
Кара филистимлянам
6 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Ґази[g]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо його народ вигнав в неволю цілі громади,
щоб зробити їх рабами Едома.
7 Тож Я нашлю вогонь на стіни Ґази,
і він дощенту спалити її твердині.
8 Я погублю того, хто сидить в Ашдоді,
хто тримає скіпетр в Ашкелоні[h].
І Я простягну руку Свою проти Екрона[i],
і ті филистимляни, що живими лишилися, помруть».
Так говорить Господь Бог.
Кара Фенікії
9 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Тира,
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він продав у рабство цілі загони полонених Едома,
він не пам’ятає угоди між братами[j].
10 Тож Я нашлю вогонь на стіни Тира,
і він дощенту спалить його твердині».
Кара Едому
11 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Едома[k]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він переслідував свого брата (Ізраїля) мечем
і не виявив милосердя.
Гнів володів ним одвіку,
тож він розривав Ізраїль на шматки як дикий звір.
12 Тож Я нашлю вогонь на Теман[l],
і він дощенту спалить твердині Боцри[m]».
Кара Аммону
13 Ось що Господь говорить:
«За численні злочини Аммона
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він вбивав вагітних жінок у Ґілеаді,
щоб розширити землі країни своєї.
14 Тож Я запалю вогонь на стіни Равви,
і він дощенту спалить її твердині серед галасу в день битви,
з могутнім смерчем у штормову днину.
15 Тоді цар їхній піде у заслання
разом зі своїми князями».
Так говорить Господь.
Кара Моаву
2 Ось, що Господь говорить:
«За численні злочини Моава[n]
Я не стримаю Свого гніву проти нього,
бо він перепалив кістки царя едомського
на вапно негашене[o].
2 Тож Я нашлю вогонь на Моав,
і він дощенту спалить твердині Керіота[p],
і помре Моав у галасі битви,
серед криків та грому сурм.
3 Я погублю правителів[q] його
і понищу всіх князів його разом з ним».
Так говорить Господь.
Віра й добрі справи
14 Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти? 15 Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній, 16 а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!»—але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь? 17 Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.
18 Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх. 19 Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху».
20 Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва? 21 Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? 22 Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. 23 Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність»(A), і тому Авраам був названий другом Бога(B). 24 Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра.
25 І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою?[a] 26 Ось чому, як тіло мертве без духу, так і віра мертва без діла!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International