Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Жалібна пісня[a] Давида, яку він співав Господу, коли Саул, сину Куша з коліна Веніаминового облудно звинуватив його.
2 Господи, мій Боже, на Тебе покладаюсь я.
Від переслідувачів захисти мене,
врятуй мене.
3 Щоб беззахисного мене,
вони не розтерзали, наче леви!
Мене ж бо більш ніхто не захистить.
4 О Господи, мій Боже,
якщо я чинив зле,
якщо знялися мої руки на недобре,
5 якщо я лихо заподіяв другу[b]
чи безпричинно я на ворога напав,
його ж добро у нього відібравши,
6 тоді хай ворог переслідує мене,
хай мене зловить і на землю кине,
і хай мене в могилу зажене. Села
7 Встань, Господи[c], яви Свій гнів!
Повстань на ворогів!
Верши Свій правий суд,
якого й від людей чекаєш.
8 Нехай згуртуються довкруж Тебе народи,
суддею станеш їм.
9 Править народами Господь.
О Господи, суди мене,
мої достоїнства й чесноти Ти доведи.
10 Край поклади Ти злу,
що чинять лихі люди,
а праведних зміцни.
Бог добросердий, вивіряє Він
всі наші помисли й бажання.
11 Бог—мій щит,
спасіння людям доброчесним.
12 Бог—праведний суддя.
Він судить безупинно.
13 А хто не кається і не повернеться до Бога,
на того Він спрямує меч Свій.
І лук натягне свій, щоб був напоготові.
14 Бог підготує смертоносну зброю
на нечестивця, навіть стріли вогняні.
15 Поглянь, зло корчиться, мов породілля, в болях,
запліднившись бідою, породжує олжу.
16 Людина іншому викопати може яму,
але сама ж таки у неї і впаде.
17 Вона потрапить до своєї ж пастки,
і зло задумане на власну голову впаде.
18 Я славлю Господа за доброту Його,
в честь Господа Всевишнього псалми співаю.
6 «Я голод спричинив на вашій землі[a],
нестачу хліба по всіх містах ваших,
та навіть після того ви не повернулися до Мене».
Господь говорить:
7 «Я навіть дощ від вас відвів,
коли було ще три місяці до жнив.
Я насилав дощ на одне місто,
а на інше—не насилав.
Одне поле дощем кропилося,
а інше поле висихало.
8 Люди з двох або трьох міст
плентались до іншого води напитись,
та її не було вдосталь.
І все ж до Мене ви не повернулися».
Так Господь говорить:
9 «Я вразив ваш урожай хворобою і цвіллю,
коли ваші сади й виноградники розросталися.
Сарана пожерла ваші смокви та оливи.
Та все ж ви до Мене не повернулися».
Господь говорить:
10 «Я наслав чуму, як на Єгипет,
Я викосив мечем юнаків ваших
і захопив коней ваших.
Я зробив так,
щоб сморід таборів ваших бив вам у ніздрі,
та ви не повернулися до Мене».
Господь говорить:
11 «Я вигубив декого з вас,
Я зруйнував Содом з Ґоморрою.
Ви були мов палаюча головешка,
витягнута з вогню,
та ви не повернулися до Мене».
Господь говорить:
12 «Тож ось Я що зроблю з тобою, Ізраїлю.
Готуйся зустріти Бога твого!»
Любіть ближнього
11 Таким є зміст послання, яке ви чули від самого початку,—любіть одне одного. 12 Не вподібнюйтесь Каїну, який належав лукавому і вбив свого брата. За що ж він убив його? Бо вчинки його були лихі, а братові—праведні.
13 Браття і сестри, не дивуйтеся, якщо світ ненавидить вас. 14 Ми знаємо, що перейшли від смерті до життя, бо любимо братів і сестер своїх. Той, хто не любить, залишається мертвим. 15 Хто ненавидить віруючого брата свого—вбивця[a], а ви знаєте, що жоден убивця не матиме вічного життя в собі.
16 Отак пізнали ми, що справжня любов—завдяки Христу, Який віддав Своє життя за нас. Нам також належить віддати життя своє за братів і сестер наших. 17 Якщо хтось має статки і бачить, що віруючий брат його у нужді, але не має до нього співчуття, то як можна сказати, що любов Божа живе в ньому?
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International