Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Господь звертається до Йова
38 Тоді із бурі до Йова звернувся Господь:
2 «Хто це, хто це чорнить пораду
словами нерозумними?
3 Підпережись, як воїн.
Тоді тебе спитаю Я, а ти Мені усе поясниш.
4 Де був ти в час, коли землі основи Я творив?
Ну ж бо, скажи, якщо розумний ти.
5 Хто її виміри окреслив? Ти ж бо знаєш.
І хто її відміряв потім?
6 Що є підґрунтям для земних основ,
і хто землі поклав наріжний камінь,
7 коли всі зорі вранішні співали,
і веселились Ангели[a],
прославляючи плоди Його творінь?
34 Чи можеш голосно звеліти хмарам,
щоб водами тобі омили тіло?
35 Чи можеш наказати блискавкам летіти,
чи згодяться, чи скажуть: „Ми вже тут?”
36 Хто мудрість заховав у потаємне місце,
чи хтось загнав свій розум в закуток?
37 Чи злічені розумним хмари в небі,
і хто з пляшок небесних воду вилив,
38 щоб порох на багно перетворився
і збився у глевкі грудки?
39 Чи ти шукаєш здобичі для лева,
чи левенятам віддаєш поживу,
40 коли вони у лігвищі лежать
чи затаїлись в засідці у хащі?
41 Хто корм для ворона знайде,
коли його пташата здіймуть крик до Бога
і вирушать далеко в пошуках харчів?»
1 Душе моя, благословення Господу пошли!
О Господи, мій Боже, Ти—величний,
Ти вбраний в шати доблесті і слави.
2 Як в тогу, Він огорнений у світло,
Він небо розгортає, мов завісу.
3 Небеса—підмурівок Його дому,
небесні хмари—колісниці Бога,
на крилах вітру Він мандрує небесами.
4 Зробив Він Ангелів подібними до вітру,
а слуг Своїх—до полум’я.
5 Він землю на підвалини міцні поставив,
отож ніколи не впаде вона.
6 Мов ковдрою, безоднею вкрив землю,
вершини гір Він вкрив водою.
7 Коли Він дорікнув і гримнув грізно,
то води ринули, помчались хутко з гір.
8 Здійнялися гірські вершини, а долини впали вниз,
все стало на свої місця, як Ти звелів.
9 Ти встановив кордони для води,
щоб суходіл не затопила.
24 Всього, що Ти зробив, і не злічити!
І скільки мудрості у всіх Твоїх діяннях,
наповнена земля усім, що Ти створив!
35 Коли з землі піде останній грішник
і кривдників не лишиться на ній.
Душе моя, благословення Господу пошли!
Благословен Господь!
Обраний Богом
5 Кожного первосвященика обирають з-поміж людей. І призначення його—допомогти людям в тому, що вони мають робити для Бога, а також нести Йому дари й пожертви за гріхи. 2 Так, первосвященик спроможний бути лагідний з тими людьми, хто грішить через своє незнання, бо й сам він має слабкості. 3 Його обов’язок—приносити пожертви як за гріхи інших людей, так і за власні.
4 І ніхто не може сам собі надати цю велику честь—бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном. 5 Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому:
«Ти—Син Мій,
сьогодні Я став Твоїм Отцем».(A)
6 Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання:
«Священик Ти навіки,
як той Мелхіседек».(B)
7 Під час Свого земного життя Ісус звертав Свої молитви й благання з голосінням великим та сльозами до Того, Хто міг врятувати Його від смерті. Він був відомий своєю побожною шаною Всевишнього, і тому Бог відгукнувся на Його прохання. 8 І хоч Христос був Сином Божим, але опановував покору через страждання. 9 А вдосконалившись, Він став джерелом вічного спасіння для тих, хто слухняний Йому. 10 Тож Бог проголосив Його первосвящеником за чином Мелхіседековим.
Прохання синів Зеведеєвих
(Мт. 20:20-28)
35 Яків та Іоан, сини Зеведеєві, підійшли до Ісуса й кажуть: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив для нас те, про що ми попросимо Тебе». 36 Ісус запитав їх: «Що ж ви бажаєте, щоб Я зробив для вас?» 37 А вони кажуть: «Дозволь нам розділити з Тобою велику славу Твою: дозволь одному з нас сидіти по праву руку від Тебе, а другому—по ліву».
38 Ісус відповів: «Ви не знаєте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу[a] страждань, яку Я випити маю, і прийняти таке хрещення[b], яке Я приймаю?» 39-40 Вони відповіли: «Так, ми зможемо». Тоді Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, і приймете таке хрещення, яке Я приймаю, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч—те не Мені вирішувати. Господь приготував ці місця для обранців Своїх».
41 Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на Якова та Іоана. 42 Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ. 43-44 Але ж не так має бути між вами: хто хоче бути великим, хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх. 45 Бо навіть Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International