Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

^1 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.

Смерть царя Саула

10 У війні з филистимлянами ізраїльтяни почали тікати, багато з них полягло на горі Ґілбоа. ² Филистимляни переслідували Саула та його синів. Вони вбили Саулових синів: Йонатана, Авінадава та Малкі-Шуа. ³ Битва ставала дедалі тяжчою для Саула, і коли його наздогнали лучники, вони поранили його стрілами. ⁴ Отож Саул звернувся до свого зброєносця: «Дістань меч і заколи мене, інакше ці необрізані^[a] познущаються й позбиткуються з мене». Але його зброєносець відмовився, бо він був дуже нажаханий. Тоді Саул витягнув власного меча і впав на його вістря.

⁵ Коли зброєносець побачив, що Саул мертвий, він також упав на свій меч й помер. ⁶ Тож Саул помер, троє його синів і вся його родина померли разом з ним.

⁷ Коли ізраїльтяни, що жили в долині, побачили, що військо втекло, а Саул із синами помер, вони полишили свої міста й повтікали. Тоді прийшли филистимляни та оселилися там.

⁸ Наступного дня, коли филистимляни прийшли грабувати загиблих, вони знайшли тіла Саула та його синів на горі Ґілбоа. ⁹ Вони роздягли Саула, взяли його відтяту голову і озброєння й розіслали гінців по филистимських землях із доброю звісткою для своїх бовванів та людей. ¹⁰ Вони поклали його зброю у храмі своїх богів, а череп його повісили у храмі Даґона^[b].

¹¹ Коли усі люди в Явеш-Ґілеаді дізналися про все, що филистимляни зробили з Саулом, ¹² тоді усі хоробрі чоловіки пішли й забрали тіла Саула та його синів і принесли назад у Явеш. Потім вони поховали їхні останки під дубом у Явеші і постилися протягом семи днів.

¹³ Саул помер через свою невірність Господу, бо не дотримувався Господніх заповідей. І за те, що за порадою він звертався не до Господа, а до ворожки. ¹⁴ Отож Господь і вбив його і віддав царство Давидові, синові Єссея.

Ісус зціляє хлопчика, одержимого нечистим духом

(Мт. 17:14-20; Лк. 9:37-43)

¹⁴ Коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися до інших учнів, то побачили, що великий натовп зібрався навколо них, і книжники сперечаються з ними. ¹⁵ Побачивши Ісуса, всі були здивовані й побігли назустріч, щоб привітати Його. ¹⁶ Ісус запитав: «Про що ви з ними сперечалися?» ¹⁷ І один з-поміж натовпу відповів: «Я привів до Тебе свого сина. Він одержимий нечистим духом, і цей дух не дає йому розмовляти. ¹⁸ Як ухопить його, то кидає об землю. На устах піна виступає, він скрегоче зубами, дерев’яніє. Я просив учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».

¹⁹ І мовив Ісус у відповідь: «О роде невірний! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки ж Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!» ²⁰ Тільки-но побачивши Його, нечистий так затряс хлопця, що той упав додолу, і почав качатися по землі, й піна виступила на устах його. ²¹ Ісус запитав його батька: «Як давно з ним таке?» Батько відповів: «З дитинства. ²² Багато разів він кидав мого сина в огонь або воду, щоб убити його. Якщо Ти можеш щось зробити, змилуйся, допоможи нам». ²³ Ісус промовив: «Чому ти сказав: „Якщо можеш?”—Бо немає нічого неможливого для того, хто вірує». ²⁴ Тієї ж миті батько вигукнув: «Але ж я вірую! Укріпи віру мою!»

²⁵ Побачивши, що натовп оточує їх, Ісус заговорив суворо до нечистого духа: «Ти, дух глухий і німий, наказую тобі вийти з цього хлопця й ніколи більше не входити в нього!» ²⁶ Нечистий дух заверещав, затрусив хлопця в жахливих конвульсіях і вийшов з нього. Було схоже на те, що хлопець помер, отож багато хто з людей казали, що він мертвий. ²⁷ Але ж Ісус узяв хлопця за руку, підняв його й поставив на ноги.

²⁸ Коли Ісус повернувся до помешкання, учні запитали Його на самоті: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» ²⁹ Та Він відповів їм, мовивши: «Цей рід можна вигнати лише молитвою і постом^[a]».