Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.
2 Сказав Давид:
«Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».
3 Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[b], який мене рятує.
Він—моя схованка в горах неприступних!
4 Я Господа покликав, гідного хвали,
і врятувавсь від ворогів.
5 Мене оплутали тенета смерті.
Потоки шалені змивали мене в небуття.
6 Тенета Шеола скували мене,
розверзлися пастки смертельні.
43 Я їх розвіяв, мов полову на вітру.
Як пил дорожній, їх ногами потоптав.
44 Рятуєш Ти мене від натовпу людей,
мене Ти ставиш на чолі народів інших,
і ті служитимуть мені, хоч я раніше їх не знав.
45 Чужинці, до яких про мене
раніше долітали лиш чутки,
все зроблять, щоб підлеститись до мене.
46 І мужність втративши, чужинці ті,
зі схованок повибігають, тремтячи від страху.
47 Нехай живе Господь. Благословенна Скеля,
Мій Бог, Який дарує перемогу, хай піднесеться!
48 Він—Бог, Який моїх карає ворогів,
підпорядковує мені людей Він.
49 Від ворога рятує Він мене,
дає мені звитягу Він над тими,
хто намагається мене здолати,
рятує від жорстоких ворогів.
50 Тому вславлятиму я, Господи, Тебе
поміж народами співатиму хвалу.
14 Давид був в укріпленнях, що розкидані по пустелі, та на пагорбах пустелі Зиф. День у день Саул шукав його, але Бог[a] не видав Давида в його руки.
15 Коли Давид зрозумів, що Саул вирушив на пошуки Давида, щоб убити його, він був у Хореші, в пустелі Зиф. 16 А син Саула, Йонатан, прийшов до Давида в Хореш і допоміг йому утвердитися в Божій допомозі. 17 «Не бійся,—промовив він,—мій батько Саул не здійме на тебе руку. Ти будеш царем Ізраїлю, а я буду другим при тобі. Про це знає навіть мій батько, Саул».
18 Вони удвох присягнули перед Господом. Після цього Йонатан вирушив додому, а Давид залишився у Хореші.
Тит і його супутники
16 Дяка Богові, що дав Він серцю Тита таку ж дбайливість про вас, яку маємо ми. 17 Він зважив на наше прохання і з великим бажанням іде відвідати вас зі своєї власної волі. 18 Ми посилаємо з Титом нашого брата, якого вихваляють у всіх церквах за проповідування Доброї Звістки. 19 До того ж його було обрано церквами супроводжувати нас у цій щедрій праці, якою ми керуємо для слави[a] Самого Господа, і щоб виявити наше бажання допомогти.
20 Ми намагаємося бути обережними і дбайливими, щоб ніхто не зміг дорікати тим, що ми маємо у розпорядженні такі великі гроші. 21 Бо дбаємо про свою честь не тільки перед Господом, а й перед людьми. 22 Ми посилаємо з ними також нашого брата, якого випробували багато разів і багато в чому. Він завжди прагне допомогти. А зараз, особливо прагне цього через велику довіру до вас.
23 Щодо Тита, то він мій товариш і спільник у допомозі вам. Щодо інших наших братів, вони—повноважні представники церкви, бо вони приносять славу Христові. 24 Тож засвідчіть їм свою любов. Покажіть, що ми заслужено пишаємося вами, і ми маємо на це підстави, щоб усі церкви побачили це.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International