Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа!
Вславляй-но Господа, душе моя!
2 Допоки житиму, я Господу співатиму осанну;
пісень співатиму я Богу, поки я живий.
3 Не покладайтесь на правителів-вельмож,
на них самих чекає смерть, вони не порятують.
4 Дух їхній відлітає теж, у землю повертаються вони,
всі їхні задуми щезають разом з ними.
5 Блаженний той, кому на поміч Бог Якова іде,
хто покладається на Господа у сподіваннях!
6 Господь—це Той, Хто сотворив і небеса, і землю,
і море, і все те, що заселяє їх.
Він Той, Хто вічно вірність зберігає.
7 Він—Той, Хто із пригнобленими справедливий,
Він—Той, Хто хліб щоденний дасть голодним,
Господь ув’язненим дає свободу.
8 Господь сліпому очі розкриває,
Господь на ноги зводить тих, хто впав, спіткнувшись.
Господь любов дарує праведним Своїм.
9 Господь чужинців, що пригрілися в Ізраїлі, захищає[a].
Він боронить сиріт і вдів,
але неправедним влаштовує тяжке життя.
10 Нехай Господь повіки править!
Нехай, Сіоне, твій Господь повік царює!
Славімо Господа!
Гріх Ізраїлю
9 Тому від нас далеко милосердя Бога,
спасіння не дійде до нас від Нього.
На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі,
ми хочемо яскраве світло бачить,
а мусимо іти крізь темряву густу.
10 У пошуках дороги, попідтинню, як сліпі,
йдемо і ми, незрячі, все шукаєм шлях.
Ми спотикаємось опівдні, наче уночі,
мов мертві падаєм до долу.
11 Ревемо, як ведмеді, стогнемо,
знесилившись, мов голуби.
Чекаєм справедливості, її ж немає,
чекаєм на спасіння, а воно не йде.
12 Багато чим перед Тобою завинили,
гріхи засвідчують провини наші,
свого беззаконня ми свідомі.
13 Повстали проти Господа і зрадили у вірі,
від Бога відвернулися,
натомість все теревенили про гноблення й непослух,
плели брехню, що виношена у серцях.
14 Ми справедливість відштовхнули,
ми праведність прогнали,
на вулицях ледь шкутильгає правда,
а чесності закритий вхід у місто.
15 Немає правди, всіх,
хто не приймає зла, грабують.
Господь побачив це й засумував,
бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
шолом спасіння укріпив на голові,
накинув шати справедливості,
ще й мантією великої любові[a] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
своїм неприятелям—гнівом,
покаранням—ворогам,
відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
яку несе Господній вітер.
Навернення Савла
9 1-2 Тим часом Савл продовжував погрожувати послідовникам Господа, намагаючись налякати і знищити їх. Він пішов до первосвященика й попросив у того листи до синагог міста Дамаска. Він хотів, щоб у цих листах йому було дано повноваження: якщо він знайде там послідовників «Дороги Господньої», все одно чоловіків чи жінок, міг схопити їх і доставити до Єрусалиму.
3 Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з небес спалахнуло навколо нього. 4 Савл упав на землю і почув голос, який говорив до нього: «Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?» 5 Савл запитав: «Хто ти, Господи?» І голос відповів: «Я Ісус, Якого ти переслідуєш. 6 Але встань і йди до міста, й там тобі буде сказано, що робити».
7 Люди, які подорожували разом із Савлом, стояли мовчки. Вони чули голос, але не бачили нікого. 8 Підвівшись з землі, Савл розплющив очі, але нічого не побачив. Супутники взяли його за руку й повели в Дамаск. 9 Три дні він нічого не бачив, нічого не їв і не пив.
Савл і Ананій
10 У Дамаску мешкав учень Ісуса на ймення Ананія. Господь сказав йому у видінні: «Ананіє!» Він відповів: «Я тут, Господи!» 11 Господь сказав йому: «Збирайся й рушай на вулицю, що зветься Прямою. Там у домі Юди[a] запитай чоловіка з міста Тарс на ймення Савл. Він зараз молиться. 12 Йому було видіння, й він бачив, що до нього прийшов чоловік на ймення Ананія і поклав на нього руки, щоб він знову прозрів».
13 Та Ананія відповів: «Господи, я від багатьох чув про цього чоловіка, про все те лихо, що він заподіяв Твоїм святим людям у Єрусалимі. 14 І сюди він з’явився, наділений владою від головних первосвящеників схопити всіх, хто вірить у Тебе»[b].
15 Але Господь сказав йому: «Іди! Бо Я обрав цього чоловіка, щоб донести ім’я Моє до поган, їхніх царів, та й до людей ізраїльських. 16 Я Сам маю показати йому все, що він мусить вистраждати за ім’я Моє».
17 Тож Ананія вирушив і прийшов у той дім. Він поклав руки на Савла, промовивши: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі по дорозі сюди, послав мене щоб ти знову побачив і сповнився Духа Святого». 18 І тієї ж миті неначе луска впала з Савлових очей, і він знову прозрів. Він підвівся на ноги й охрестився. 19 Потім, попоївши, Савл відновив сили. І ще декілька днів він перебував у Дамаску з Ісусовими учнями.
Савл проповідує в Дамаску
20 Невдовзі Савл пішов по синагогам й почав проповідувати про Ісуса. Він казав: «Ісус—Син Божий!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International