Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Маскіль Давида.
Благословенний той, чий злочин вже простили,
чиї гріхи вже відпущені,
2 кого не звинувачує Господь в провинах
і хто в душі облуду не плекав.
3 Оскільки ж я не каявся в гріхах,
то міць свою втрачав невпинно,
хоча молитви і повторював щодня.
4 І день, і ніч зробив Ти тягарем для мене.
І сили в’янули, як цвіт в спекотний день. Села
5 Тож я рішив сповідати гріхи
і не приховувати ніякої вини.
І я сказав: «Зізнаюсь Господу в усьому».
Й Ти, Господи, простив мої гріхи. Села
6 І через те всі вірні мусять помолитись.
Як будуть в змозі бачити Тебе,
тоді не зможе їм зашкодити потоп великий.
7 Ти—моя схованка, Ти витягнув мене з біди,
Ти оточив мене піснями радісними порятунку. Села
8 Сказав Господь: «Я научу тебе,
осяю Я життя твого дорогу,
Я за тобою буду пильнувати,
У всьому буду радити тобі.
9 Не будь дурний, немов той кінь чи мул,
що звикли до віжок,
й не можуть підійти до Тебе[a]».
10 Злі люди мають клопотів багато,
але Господня милість вірних береже.
11 Тож будьте в Господі щасливі,
всі люди добрі й чесні!
Перша сім’я
4 Адам пізнав свою жінку Єву. Вона завагітніла й народила Каїна. «Я створила[a] чоловіка з допомогою Господа!»—сказала Єва. 2 Після цього вона народила Каїнового брата Авеля, який став пастухом. Каїн же став землеробом.
Вбивство Авеля
3 Через деякий час Каїн приніс у дар Господу частину врожаю, що він виростив. 4 Авель також приніс у дар найжирніші шматки первонародженої вівці. І Господь прихильно прийняв Авеля та його дар. 5 Але Господь не прийняв Каїна і його пожертву. Тож Каїн розлютився і був дуже похмурий. 6 І спитав Господь Каїна: «Чому ти розлютився! Чому такий незадоволений? 7 Якщо чинитимеш добро, то чи ж не прощу Я тебе? Якщо ж не чинитимеш добре, то гріх—під дверима. Він жадає тебе, але ти мусиш керувати ним».
8 Тоді Каїн мовив до свого брата Авеля: «Ходімо в поле»[b]. Коли ж прийшли вони в поле, Каїн кинувся на свого брата Авеля і вбив його.
9 Тоді Господь запитав Каїна: «Де твій брат?» А той відповів: «Хіба це мій обов’язок стежити за братом своїм?» 10 Тоді Господь сказав: «Що ж ти наробив! Кров брата твого волає до Мене з-під землі. 11 І тепер ти будеш проклятий і вигнаний з землі, що розверзлась і прийняла кров твого брата з рук твоїх. 12 Як поратимеш землю, то вона вже не даватиме тобі врожаю. І бути тобі бездомним блукальцем на цій землі».
13 Каїн відповів Господу: «Кара моя більша, ніж знести можу. 14 Ось ти мене женеш сьогодні з цієї землі, і я буду закритий від Тебе. Я буду бездомним блукальцем на землі. Тож кожен, хто знайде мене, зможе вбити».
15 І сказав Господь Каїнові: «Ось чому покарання того, хто вб’є тебе, буде всемеро більшим». І поставив Господь печать на Каїнові, щоб не міг той, хто знайде його, вбити.
Каїнові нащадки
16 І пішов тоді Каїн від Господа й поселився на землі, що звалася Нод[c],—на схід від Едема.
Ісус—наш Первосвященик
14 У нас є великий Первосвященик, Який пішов на небо і тепер живе з Господом. Це Ісус, Син Божий. Тож давайте міцно триматися нашої віри в Нього. 15 Христос, наш Первосвященик, здатний співчувати нашим слабкостям, бо, пройшовши через усі випробування, через які й нам доводиться йти, жодного разу не згрішив. 16 Тож рушаймо впевнено до Божого престолу благодаті, щоб здобути милість і підтримку в тяжкі часи нашої скрути.
Обраний Богом
5 Кожного первосвященика обирають з-поміж людей. І призначення його—допомогти людям в тому, що вони мають робити для Бога, а також нести Йому дари й пожертви за гріхи. 2 Так, первосвященик спроможний бути лагідний з тими людьми, хто грішить через своє незнання, бо й сам він має слабкості. 3 Його обов’язок—приносити пожертви як за гріхи інших людей, так і за власні.
4 І ніхто не може сам собі надати цю велику честь—бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном. 5 Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому:
«Ти—Син Мій,
сьогодні Я став Твоїм Отцем».(A)
6 Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання:
«Священик Ти навіки,
як той Мелхіседек».(B)
7 Під час Свого земного життя Ісус звертав Свої молитви й благання з голосінням великим та сльозами до Того, Хто міг врятувати Його від смерті. Він був відомий своєю побожною шаною Всевишнього, і тому Бог відгукнувся на Його прохання. 8 І хоч Христос був Сином Божим, але опановував покору через страждання. 9 А вдосконалившись, Він став джерелом вічного спасіння для тих, хто слухняний Йому. 10 Тож Бог проголосив Його первосвящеником за чином Мелхіседековим.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International