Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
17 Та люди все грішили проти Бога,
в пустелі навіть Всемогутньому не йняли віри.
18 Тоді наважилися Бога перевірить,
і, зголоднілі, їжі попросили.
19 І, нарікаючи, казали:
«Невже в пустелі Бог не зможе дати їжу?
20 Він скелю розколов, і полилась вода рікою;
Тож може дати Він нам і хліб, і м’ясо?»
52 Немов овець, Він Свій народ повів в пустелю.
53 Він їм безпеку дарував,
і не було причин для страху.
В Червонім морі ворогів всіх Він потопив.
54 І вивів до підніжжя гори святої,
що створена Його рукою.
55 Прогнав Господь всі інші племена,
і роду кожному Він землю наділив,
на землях ворогів їх оселивши.
Тимчасовий намет зборів
7 Того часу, Мойсей завжди брав із собою намет і напинав його недалеко від табору. І назвався він «наметом зібрання»[a]. Кожен, хто шукав Господа, міг прийти до цього намету. 8 І коли Мойсей йшов до намету, то весь народ вставав, і кожен стояв біля входу до свого намету, спостерігаючи, доки Мойсей не ввійде туди. 9 Коли ж Мойсей заходив, то хмарний стовп спускався і стояв при вході—то Господь розмовляв з Мойсеєм. 10 Коли ж увесь народ бачив хмарний стовп, що стояв при вході до намету, то всі вставали, і кожен вклонявся перед дверима свого власного намету. 11 Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, як говорять із своїм другом. Коли ж Мойсей повертався до табору, його слуга Ісус, син Навина, молодий чоловік, завжди залишався в наметі.
Мойсей бачить славу Господа
12 Мойсей сказав Господу: «Ось ти кажеш: „Веди цей народ”. Але Ти не відкрив мені, кого пошлеш зі мною. Ти мовив: „Я знаю твоє ім’я, ти знайшов прихильність в Моїх очах”. 13 Отже, якщо я знайшов прихильність у твоїх очах, то відкрий мені Твій шлях, щоб я міг пізнати Тебе і щоб міг мати прихильність у Твоїх очах. Не забувай, що ці люди—Твій народ».
14 І мовив Господь: «Сам вестиму народ й дам тобі спочинок». 15 Мойсей відповідав: «Якщо Ти не підеш, то й не виводь нас звідси. 16 Як же я зможу взнати, що я і Твій народ знайшли прихильність у Твоїх очах, якщо Тебе не буде з нами, то як же я і Твої люди можуть відрізнятися від інших народів на землі».
17 Господь сказав Мойсею: «Зроблю те, що попросиш, бо ти знайшов прихильність у Моїх очах, Я знаю тебе на ім’я[b]». 18 Мойсей відповідав: «Яви мені славу Свою». 19 І мовив Господь: «Я зроблю так, що вся Моя слава, вся доброта пройде перед тобою і Я назвусь іменем Ягве перед тобою. Покажу прихильність до кого Я буду прихильний». 20 І додав: «Ти не зможеш побачити Моє обличчя, бо жодна людина не може Мене побачити й лишитися в живих». 21 Господь вів далі: «Ось місце біля Мене, де ти стоятимеш на скелі. 22 Коли Моя слава проходитиме повз, то Я поставлю тебе в розщілину скелі й прикрию тебе Своєю рукою, аж поки не пройду. 23 Коли ж я приберу Свою руку, то ти побачиш лише Мою спину, а обличчя не буде видно».
Мойсей виводить ізраїльтян з Єгипту
30 «Через сорок років з’явився Мойсею Ангел у полум’ї палаючого куща. То було в пустелі, біля гори Синай. 31 Побачивши це знамення, Мойсей був вражений, та коли підійшов ближче, щоб краще роздивитися, то почув голос Господа: 32 „Я Бог твоїх прабатьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова!”(A) Мойсей тремтів від страху й не наважувався підвести очі.
33 А Господь сказав йому: „Зніми сандалії з ніг своїх, бо місце, на якому ти стоїш,—свята земля. 34 Я подивився й побачив переслідування Мого народу в Єгипті. Я чув стогін Мого народу, і зійшов, щоб звільнити його. Вирушай! Я посилаю тебе до Єгипту”(B).
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International