M’Cheyne Bible Reading Plan
13 Двадцятого й третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ.
2 І робив він зло в Господніх очах, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і не відхилявся від того.
3 І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.
4 Та вблагав Єгоахаз лице Господнє, і Господь його вислухав, бо бачив Він горе Ізраїля, бо тиснув їх сирійський цар.
5 І дав Господь Ізраїлеві спасителя, і вони вийшли з-під руки Сирії. І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах, як давніш.
6 Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля, і сам у тому ходив, і Астарта стояла в Самарії.
7 А Сирія не позоставила Єгоахазові народу, як тільки п'ятдесят верхівців та десять возів, та десять тисяч піхоти, бо їх вигубив сирійський цар, і зробив їх порохом на топтання.
8 А решта діл Єгоахаза, і все, що він робив, та його лицарськість, он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів.
9 І спочив Єгоахаз з батьками своїми, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Йоаш.
10 Тридцятого й сьомого року Йоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, на шістнадцять літ.
11 І робив він зле в Господніх очах, і не відходив від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і в тому ходив.
12 А решта діл Йоаша, і все, що він робив, і лицарськість його, як він воював з Амацією, Юдиним царем, он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
13 І спочив Йоаш з батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царями.
14 А Єлисей заслаб на недугу, що з неї й помер. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і говорив: Батьку мій, батьку мій, колеснице Ізраїлева та верхівці його!
15 І сказав йому Єлисей: Візьми лука та стріли. І приніс той до нього лука та стріли.
16 А він сказав Ізраїлевому цареві: Поклади свою руку на лука! І той поклав свою руку. А Єлисей поклав свої руки на руки цареві.
17 І він сказав: Відчини вікно на схід! І той відчинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І той вистрілив, а він сказав: Стріла спасіння Господнього, і стріла спасіння проти Сирії. І поб'єш ти Сирію в Афеку аж до кінця!
18 І він сказав: Візьми стріли! І той узяв, а він сказав до Ізраїлевого царя: Удар по землі! І він ударив три рази та й став.
19 І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав: Щоб ти був ударив п'ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію.
20 І спочив Єлисей, і поховали його. А моавські орди прийшли до Краю наступного року.
21 І сталося, як ховали одного чоловіка, то погребальники побачили ті орди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей, то воскрес, і встав на ноги свої...
22 А Газаїл, сирійський цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.
23 Та Господь був милостивий до них, і змилувався над ними, і звернувся до них ради заповіта Свого з Авраамом, Ісаком та Яковом, і не хотів вигубити їх, і не відкинув їх від Свого лиця аж дотепер.
24 І спочив Газаїл, сирійський цар, а замість нього зацарював син його Бен-Гадад.
25 І Йоаш, Єгоахазів син, узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, що взяв був із руки Єгоахаза, свого батька, у війні. Три рази побив його Йоаш, і вернув Ізраїлеві міста.
3 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.
2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,
3 нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,
4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,
5 вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!
6 До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,
7 що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.
8 Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.
9 Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.
10 Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю,
11 переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.
12 Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.
13 А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.
14 А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.
15 І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.
16 Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,
17 щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.
5 Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор.
2 І глибоко вгрузли в розпусті вони, та Я поплямую всіх їх.
3 Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти став, занечистивсь Ізраїль.
4 Не дають їхні вчинки вернутись до Бога, бо дух блудодійства в середині їхній, і не відають Господа.
5 І гордість Ізраїлева засвідчиться перед обличчям його. А Ізраїль й Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде.
6 З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддалився.
7 Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, тепер їх пожере молодик разом із частками їхнього поля.
8 Засурміте у рога в Ґів'ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет-Авені за тобою, Веніямине!
9 В день картання Єфрем за спустошення стане; поміж племенами Ізраїля Я завідомив про певне.
10 Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, Свій гнів!
11 Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.
12 І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.
13 І побачив Єфрем свою хворість, а Юда свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!
14 Бо Я немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, і ніхто не врятує!
15 Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!
6 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже!
2 Оживить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, і будемо жити ми перед обличчям Його.
3 І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.
4 Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці,
5 тому Я тесав їх пророками, позабивав їх прореченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.
6 Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.
7 Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.
8 Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.
9 І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.
10 У домі Ізраїля бачу жахливе, там блуд у Єфрема, занечистивсь Ізраїль.
11 Також, Юдо, для тебе жнива приготовлені, як Я долю народу Свого поверну!
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
150 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
151 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
152 Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
153 Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
154 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
157 Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
158 Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
159 Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
160 Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
161 Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
164 Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
165 Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
166 На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
167 Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
169 Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
171 Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
175 Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...