M’Cheyne Bible Reading Plan
16 І було Господнє слово до Єгу, Хананієвого сина, про Башу, говорячи:
2 Тому, що Я підніс тебе з пороху, і настановив тебе володарем над Моїм народом, Ізраїлем, а ти пішов Єровоамовою дорогою та вводив у гріх народ Мій, Ізраїля, щоб гнівити Мене гріхами їх,
3 то ось Я вигублю по Баші та по домі його, зроблю твій дім, як дім Єровоама, Неватового сина.
4 Померлого в Баші в місті з'їдять пси, а померлого йому на полі, поїсть птаство небесне.
5 А решта діл Баші, і що він зробив був, і лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
6 І спочив Баша зо своїми батьками, і був похований в Тірці, а замість нього зацарював син його Ела.
7 І було слово Господнє через пророка Єгу, сина Хананієвого, до Баші та до дому його, а то через усе те зло, що коїв він у Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук, щоб бути, як Єровоамів дім, що Він побив його.
8 Двадцять і шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, Башин син, над Ізраїлем у Тірці, на два роки.
9 І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п'яний, пив у домі Арци, що був над його домом у Тірці,
10 то прийшов Зімрі й убив його, і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
11 І сталося, як він зацарював та сів на його троні, то він вибив увесь Башин дім, не позоставив навіть того, що мочить на стіну, ані рідних його, ані друзів його.
12 І вигубив Зімрі ввесь Башин дім, за словом Господа, що промовляв був до Баші через пророка Єгу,
13 за всі гріхи Баші та гріхи Елі, його сина, що грішили самі, і що вводили в гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, своїми гидотами.
14 А решта діл Елі та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
15 У році двадцятому й сьомому Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі в Тірці на сім день, коли народ облягав филистимський Ґіббетон.
16 І прочув народ, що облягав, таке: Змовився Зімрі та й убив царя! І ввесь Ізраїль настановив царем над Ізраїлем Омрі, провідника війська, того дня в таборі.
17 І піднялися Омрі та ввесь Ізраїль із ним із Ґіббетону, і облягли Тірцу.
18 І сталося, як побачив Зімрі, що місто здобуте, то ввійшов до палацу царевого дому, та й спалив над собою царський дім огнем, і помер
19 за гріх свій, що грішив ним, щоб робити зло в Господніх очах, щоб ходити дорогою Єровоама та в гріху його, який він чинив, щоб вводити в гріх Ізраїля.
20 А решта діл Зімрі та змова його, що вчинив був, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
21 Тоді Ізраїлів народ поділився пополовині: половина народу була за Тівні, Ґінатового сина, щоб настановити його царем, а половина за Омрі.
22 Та був сильніший народ, що стояв за Омрі, від народу, що був за Тівні, Ґінатового сина. І помер Тівні, а зацарював Омрі.
23 У році тридцятому й першому Аси, царя Юдиного, над Ізраїлем зацарював на дванадцять літ Омрі. У Тірці царював він шість років.
24 І купив він від Шемера гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, іменем пана тієї гори: Шомерон.
25 І робив Омрі зло в Господніх очах, і чинив зло більше від усіх, хто був перед ним.
26 І ходив він усією дорогою Єровоама, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїля, гидотами своїми.
27 А решта діл Омрі, що робив він, та лицарськість його, яку він чинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
28 І спочив Омрі з своїми батьками, і був похований у Самарії. А замість нього зацарював його син Ахав.
29 Ахав, син Омрі, зацарював над Ізраїлем у році тридцятому й восьмому Аси, царя Юдиного. І царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять і два роки.
30 І робив Ахав, син Омрі, зло в Господніх очах більше від усіх, хто був перед ним.
31 І було йому мало ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, і він узяв за жінку Єзавель, дочку Етбаала, сидонського царя. І він пішов, і служив Ваалові, і вклонявся йому.
32 І він поставив жертівника для Ваала в Вааловому домі, якого збудував у Шомероні.
33 І зробив Ахав Астарту. І Ахав далі чинив, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, більше від усіх Ізраїлевих царів, що були перед ним.
34 За його днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона, на перворіднім своїм Авірамові він заклав його фундаменти, а на наймолодшім своїм Сеґівові повставляв брами його, за словом Господа, що говорив через Ісуса, Навинового сина.
3 Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.
2 Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.
3 Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.
4 Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви.
5 Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,
6 бо гнів Божий приходить за них на неслухняних.
7 І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними.
8 Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст.
9 Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками,
10 та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її,
11 де нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос!
12 Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.
13 Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!
14 А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!
15 І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!
16 Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!
17 І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.
18 Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі!
19 Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!
20 Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!
21 Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!
22 Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!
23 І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!
24 Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові.
25 А хто кривдить, той одержить за свою кривду. Бо не дивиться Бог на особу!
46 Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена.
2 І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора.
3 І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.
4 А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран.
5 А жертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.
6 А в день новомісяччя молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні.
7 І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець як сягне рука його, а оливи гін на ефу.
8 А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде.
9 А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брама, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому.
10 А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде.
11 А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, ефа на бика й ефа на барана, а на вівці скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.
12 А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході.
13 А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.
14 А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.
15 І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.
16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.
17 А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.
18 А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння.
19 І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.
20 І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір'я, і не посвятити народа.
21 І він вивів мене до зовнішнього подвір'я, і провів мене по чотирьох рогах подвір'я, і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я.
22 На чотирьох рогах подвір'я були малі подвір'я, сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні.
23 І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо.
24 І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові.
102 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
2 (102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
3 (102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
4 (102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
5 (102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
6 (102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
7 (102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
8 (102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
9 (102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
10 (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
11 (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
12 (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
13 (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
14 (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
15 (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
16 (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
17 (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
18 (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
19 (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
20 (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
21 (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
22 (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
23 (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
24 (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
25 (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
26 (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
27 (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
28 (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!