M’Cheyne Bible Reading Plan
3 А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
2 І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.
3 Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.
4 А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
5 І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.
6 І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.
7 І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? А той відказав: Вийду. Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!
8 І сказав: Котрою дорогою підемо? А той відказав: Дорогою едомської пустині.
9 І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.
10 І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
11 І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
12 І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
13 І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері! А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
14 І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.
15 А тепер приведіть мені гусляра. І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,
16 і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
17 Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
18 Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.
19 І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.
20 І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги. І наповнилася земля водою.
21 А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.
22 І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
23 І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного. А тепер на здобич, Моаве!
24 І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавлян,
25 а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його. І оточили тарани, та й били його.
26 І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.
27 І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.
3 Наостанку, моліться, браття, за нас, щоб ширилось Слово Господнє та славилось, як і в вас,
2 і щоб ми визволилися від злих та лукавих людей, бо віра не в усіх.
3 І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.
4 А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити будете те, що наказуємо вам.
5 Господь же нехай серця ваші спрямує на Божу любов та терпеливість Христову!
6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.
7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли,
8 і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,
9 не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.
10 Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!
11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.
12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли.
13 А ви, браття, не втомлюйтеся, коли чините добре.
14 Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
15 Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.
16 А Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом. Господь з вами всіма!
17 Привіт вам моєю рукою Павловою, це править за знака в усякім листі. Так пишу я.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма! Амінь.
7 За першого року Валтасара, царя вавилонського, бачив Даниїл сон та пророцьке видіння голови своєї на своєму ложі. Того часу записав він сон, сказавши з нього головне.
2 Даниїл заговорив та й сказав: Бачив я в своєму видінні вночі, аж ось чотири небесні вітри вдарили на Велике море.
3 І чотири великі звірі піднялися з моря, різні один від одного.
4 Передній був, як лев, а крила в нього орлині. Я бачив, аж ось були вирвані йому крила, і він був піднятий від землі, і поставлений на ноги, як людина, і серце людське було йому дане.
5 А ось звір інший, другий, подібний до ведмедя, і був поставлений на одному боці, і було три ребрі в його пащі між зубами його. І йому сказали так: Уставай, їж багато м'яса!
6 Потому я бачив, аж ось звір інший, мов пантера, а в нього на спині чотири пташині крилі. Цей звір мав чотири голові, і була йому дана влада.
7 Потому я бачив у видіннях тієї ночі, аж ось четвертий звір, страшний і грізний, та надмірно міцний, і в нього великі залізні зуби. Він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав, і він різнився від усіх звірів, що були перед ним, і мав десять рогів.
8 Я приглядався до тих рогів, аж ось поміж ними піднісся ріг інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І ось у того рога очі, як очі людські, і уста, що говорили про великі речі.
9 Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями. Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його огняне полум'я, колеса Його палахкотючий огонь.
10 Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги.
11 Я бачив того часу, що від голосу великих слів, які цей ріг говорив, я бачив, аж ось був забитий той звір, і було погублене тіло його, і було віддане на спалення огню.
12 А решті тих звірів відняли їхнє панування, а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години.
13 Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.
14 І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.
15 Дух мій, Даниїлів, був засумований через це, і видіння голови моєї стурбували мене.
16 Я наблизився до одного з тих, що стояли, і поспитався від нього про істоту всього того. І він сказав мені, і познайомив мене з розв'язкою цих речей.
17 Ці великі звірі, що їх чотири, це чотири царі встануть з землі.
18 І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж на віки віків.
19 Тоді хотів я знати певне про четвертого звіра, що різнився від їх усіх, він страшний, надмірний, зуби його залізні, а пазурі його мідяні, він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав,
20 і про десять рогів, що на його голові, і про іншого, що піднісся, а три через нього випали, і про цього рога, що мав очі, а уста говорили про великі речі, а вид його більший від його друзів.
21 Я бачив, що цей ріг учинив бій зо святими, і переміг їх.
22 Аж ось прийшов Старий днями, і даний був суд святим Всевишнього, і надійшов умовлений час, і царство взяли святі.
23 Він так сказав: Четвертий звір четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розторощить її.
24 А десять рогів визначають, що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів.
25 І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.
26 Та засяде суд, і скинуть його панування, щоб його знищити та вигубити аж до кінця.
27 А царство, і панування, і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування Йому будуть служити й будуть слухняні.
28 Аж поти кінець цього слова. Мене, Даниїла, сильно лякали думки мої, і змінилася ясність моя, але це слово я заховав у своїм серці.
114 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
115 (114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
3 (114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
4 (114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
5 (114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
6 (114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
7 (114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
8 (114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
9 (114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 (114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 (114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 (114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
13 (114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
14 (114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
15 (114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 (114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
17 (114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
18 (114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!