M’Cheyne Bible Reading Plan
11 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
5 І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
6 А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну.
7 А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
8 І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.
9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
11 І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар!
13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада!
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі!
16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
19 І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
21 (12-1) Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.
12 (12-2) Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Ців'я, з Беер-Шеви.
2 (12-3) І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.
3 (12-4) Тільки пагірки не були понищені, народ ще приносив жертви та кадив на пагірках.
4 (12-5) І сказав Єгоаш до священика: Усе посвячене срібло, що буде внесене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки людині спаде на серце принести до Господнього дому,
5 (12-6) візьмуть собі священики, кожен від знайомого свого, і вони зроблять направу Господнього дому в усьому, що буде знайдене там на направу.
6 (12-7) І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не направили ушкодження храму.
7 (12-8) І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: Чому ви не направляєте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайомих, а на направу ушкодження храму віддасте його.
8 (12-9) І погодилися священики не брати срібла від народу, і не направляти ушкодження храму.
9 (12-10) І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовбав дірку на віку її, і поставив її при жертівнику праворуч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли порога, усе срібло, що приносилося до Господнього дому.
10 (12-11) І бувало, як вони бачили, що намножилося те срібло в скрині, то приходив царський писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі.
11 (12-12) І давали те перелічене срібло на руки робітникам праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його теслям та будівничим, що робили в Господньому домі.
12 (12-13) І мулярам, і каменярам, і на закуп дерева та тесаного каменя, та на направу ушкодження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи.
13 (12-14) Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропильниці, сурми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що приносилося до Господнього дому,
14 (12-15) бо його давали робітникам праці та направляли ним дім Господній.
15 (12-16) І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітникам праці, бо ті робили чесно.
16 (12-17) Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вносилося до Господнього дому, воно було для священиків.
17 (12-18) Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим.
18 (12-19) І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбницях Господнього дому та дому царського, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, і той відійшов від Єрусалиму...
19 (12-20) А решта діл Йоаша, і все, що він зробив, он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
20 (12-21) І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли.
21 (12-22) Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амація.
2 Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!
2 А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.
3 А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса!
4 Бо жаден вояк не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає.
5 А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається.
6 Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду.
7 Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
8 Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією,
9 за яку я терплю муки аж до ув'язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув'язнити!
10 Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.
11 Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним!
12 А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!
13 А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!
14 Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну.
15 Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.
16 Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,
17 а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,
18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.
19 Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!
20 А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.
21 Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.
22 Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
23 А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.
24 А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим,
25 що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,
26 щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.
3 І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках.
2 І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла й хомер ячменю та летех ячменю.
3 І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, і не будь нічия, також і я буду такий до тебе.
4 Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без князя, і без жертви та без камінного стовпа, і без ефода та без домашніх божків.
5 Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.
4 Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання.
2 Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови.
3 Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть.
4 Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! А народ Мій як суперечник з священиком.
5 І спіткнешся ти вдень, і спіткнеться з тобою й пророк уночі, і знищу Я матір твою!
6 Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!
7 Що більше розмножуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню Я на ганьбу!
8 Вони жертву за прогріх народу Мого їдять, і до провини його свою душу схиляють.
9 І буде священикові, як і народові, і дороги його навіщу Я на нім, і йому відплачу згідно вчинків його.
10 І вони будуть їсти, але не наситяться, чинитимуть блуд, та не розмножаться, бо покинули дбати про Господа.
11 Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.
12 Народ Мій допитується в свого дерева, і об'являє йому його палиця, бо дух блудодійства заводить до блуду, і вони заблудили від Бога свого.
13 На верховинах гірських вони жертви приносять, і кадять на взгір'ях під дубом, і тополею та теребінтом, бо хороша їхня тінь, тому ваші дочки блудливими стали, а ваші невістки вчиняють перелюб.
14 Та не покараю ще ваших дочок, що вони блудодіють, та ваших невісток, що чинять перелюб, як відходять вони з блудодійками і жертви приносять з розпусницями. А народ без знання загибає!
15 Якщо ти блудливий, Ізраїлю, нехай Юда не буде провинний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Господь!
16 Бо Ізраїль зробився упертий, немов та уперта корова. Та тепер Господь пастиме їх, як вівцю на привіллі!
17 Прилучивсь до бовванів Єфрем, покинь ти його!
18 Збір п'яниць звироднілих учинився розпусним, їхні провідники покохали нечистість.
19 Вітер їх похапає на крила свої, і вони посоромляться жертов своїх.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
132 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
134 Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
138 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
140 Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
142 Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
143 Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
144 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!