M’Cheyne Bible Reading Plan
18 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Я Господь, Бог ваш!
3 За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не підете.
4 Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я Господь, Бог ваш!
5 І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь!
6 Жоден чоловік не наблизиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу. Я Господь!
7 Наготи батька свого й наготи матері своєї не відкриєш, вона мати твоя, не відкриєш наготи її!
8 Наготи жінки батька твого не відкриєш, вона нагота батька твого!
9 Наготи сестри своєї, дочки батька свого або дочки матері своєї, що народилися в домі або народилися назовні, не відкриєш їхньої наготи!
10 Наготу дочки сина свого або дочки дочки своєї, не відкриєш наготи їхньої, бо вони нагота твоя!
11 Наготи дочки жінки батька свого, народженої від батька твого, вона сестра твоя, не відкриєш наготи її!
12 Наготи сестри батька свого не відкриєш, вона однокровна батька твого!
13 Наготи сестри матері своєї не відкриєш, бо вона однокровна матері твоєї.
14 Наготи брата батька свого не відкриєш, до жінки його не наблизишся, вона тітка твоя!
15 Наготи невістки своєї не відкриєш, вона жінка сина твого, не відкриєш наготи її!
16 Наготи жінки брата свого не відкриєш, вона нагота брата твого!
17 Наготи жінки й дочки її не відкриєш; дочки сина її й дочки дочки її не візьмеш, щоб відкрити її наготу, вони однокровні її, це кровозмішання!
18 І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її.
19 А до жінки в час відділення нечистости її не наблизишся, щоб відкрити наготу її.
20 А з жінкою свого ближнього не будеш лежати на насіння, щоб нею не стати нечистим.
21 А з насіння свого не даси на жертву Молохові, і не зневажиш Імени Бога свого. Я Господь!
22 А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно!
23 І з жодною худобиною не зляжешся, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худобиною на злягання, це паскудство!
24 Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами.
25 І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, і та земля виригнула мешканців своїх!
26 І ви будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, і не зробите жодної зо всіх тих гидот, як і тубілець чи приходько, що мешкає серед вас.
27 Бо всі ті гидоти робили люди тієї землі, які перед вами, і стала нечиста та земля.
28 І щоб та земля не виригнула вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами.
29 Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то душі, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього народу.
30 І ви будете додержувати наказів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних постанов, що роблені перед вами, і не споганитеся ними. Я Господь, Бог ваш!
22 Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
2 (22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
3 (22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
4 (22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
5 (22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
6 (22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
7 (22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
8 (22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
9 (22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
10 (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
11 (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
12 (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
13 (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
14 (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
15 (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
16 (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
17 (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
18 (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
19 (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
20 (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
21 (22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
22 (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
23 (22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
24 (22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
25 (22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
26 (22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 (22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
28 (22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
29 (22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
30 (22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
31 (22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
1 Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
2 Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!
3 Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?
4 Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!
5 І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.
6 Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...
7 Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!
8 Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...
9 Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...
10 Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
11 Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...
12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.
14 Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...
15 Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!
16 Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...
18 Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...
3 Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне.
2 А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати,
3 не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,
4 щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю,
5 бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?
6 не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд.
7 Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.
8 Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні,
9 такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні.
10 Отже, і вони нехай перш випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні.
11 Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.
12 Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами.
13 Бо хто добре виконує службу, той добрий ступінь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса.
14 Це пишу я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незабаром.
15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.
16 Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!