M’Cheyne Bible Reading Plan
17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:
3 Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в таборі, або щось заріже поза табором,
4 а до входу скинії заповіту не приведе того на принесення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-посеред народу свого,
5 щоб приводили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.
6 І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.
7 І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.
8 А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,
9 а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!
10 А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,
11 бо душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.
12 Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.
13 А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.
14 Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.
15 А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.
16 А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.
20 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (20-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!
2 (20-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
3 (20-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
4 (20-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
5 (20-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
6 (20-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
7 (20-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:
8 (20-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
9 (20-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
21 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (21-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
2 (21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
3 (21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
4 (21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
5 (21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
6 (21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
7 (21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
8 (21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
9 (21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
10 (21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
11 (21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
12 (21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
13 (21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!
31 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:
2 Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!
4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,
5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!
6 Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:
11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.
17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.
23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:
29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!
30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!
2 Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,
2 за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.
3 Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,
4 що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.
5 Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,
6 що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,
7 на що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді.
8 Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.
9 Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами,
10 але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність.
11 Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі.
12 А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні.
13 Адам бо був створений перше, а Єва потому.
14 І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ.
15 Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.