M’Cheyne Bible Reading Plan
16 І Господь промовляв до Мойсея по смерті обох Ааронових синів, коли вони були наблизилися перед Господнє лице і померли.
2 І сказав Господь до Мойсея: Промовляй до Аарона, брата свого, і нехай він не входить кожного часу до святині за завісу, перед віко, що на ковчезі, щоб не вмер він, бо Я в хмарі являюся над тим віком.
3 З оцим увійде Аарон до святині, з телям на жертву за гріх та з бараном на цілопалення.
4 Він зодягне священного льняного хітона, і льняна спідня одіж буде на тілі його, і підпережеться льняним поясом, і обвинеться льняним завоєм, вони священні шати. І обмиє в воді своє тіло, та й зодягне він їх.
5 А від громади Ізраїлевих синів візьме він два козли на жертву за гріх та одного барана на цілопалення.
6 І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім.
7 І візьме він обох тих козлів, та й поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.
8 І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля.
9 І принесе Аарон козла, що на нього вийшов жеребок для Господа, і вчинить його жертвою за гріх.
10 А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню.
11 І принесе Аарон бичка жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім; і заріже бичка жертви за гріх, що належить йому.
12 І візьме повну кадильницю горючого вугілля з-над жертівника перед Господнім лицем, і повні жмені свої тонко товченого запашного кадила, та й внесе за завісу.
13 І покладе він те кадило на огонь перед Господнім лицем, а хмара кадила закриє віко, що над свідоцтвом, щоб він не помер.
14 І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем своїм на переді віка на схід, а перед віком покропить з крови сім раз своїм пальцем.
15 І заріже козла жертви за гріх, що належить народові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров'ю його, як зробив був із кров'ю теляти, і покропить її на віко та перед віком.
16 І очистить він святиню з нечистости Ізраїлевих синів та з їхніх переступів через усі гріхи їхні. І так він зробить для скинії заповіту, що знаходиться з ними серед їхньої нечистости.
17 І жоден чоловік не буде в скинії заповіту, коли він входить на очищення до святині, аж до виходу його. І очистить він себе та дім свій, та всю громаду Ізраїлеву.
18 І вийде він до жертівника, що перед Господнім лицем, та й очистить його; і візьме крови теляти й крови козла, та й дасть на роги жертівника навколо.
19 І покропить на нього з крови пальцем своїм сім раз, та й очистить його, та освятить його від нечистости Ізраїлевих синів.
20 А коли він скінчить очищення святині й скинії заповіту та жертівника, то приведе живого козла.
21 І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню.
22 І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню.
23 І ввійде Аарон до скинії заповіту, і здійме льняні шати, що зодягнув був при вході його до святині, і покладе їх там.
24 І обмиє він тіло своє в воді в місці святім, і зодягне шати свої та й вийде, і вчинить цілопалення своє та цілопалення за народ, і очистить себе та народ.
25 А лій жертви за гріх спалить на жертівнику.
26 А той, хто відводив козла до Азазеля, випере одежу свою й обмиє тіло своє в воді, а потому ввійде до табору.
27 А теля жертви за гріх та козла жертви за гріх, що їхню кров внесено на очищення в святині, випровадять поза табір, та й спалять в огні їхні шкури, і їхнє м'ясо та їхні нечистости.
28 А той, хто їх палить, випере одежу свою й обмиє своє тіло в воді, а потому ввійде до табору.
29 І це стане для вас на вічну постанову, сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає серед вас,
30 бо того дня буде окуп ваш на очищення ваше, зо всіх гріхів ваших станете чисті перед Господом.
31 Субота повного відпочинку від праці вона для вас, і ви будете впокоряти душі свої, це вічна постанова.
32 А очистить той священик, що помазали його, і що посвятили його бути священиком замість батька свого. І зодягне він льняні шати, шати священні,
33 та й очистить Святеє Святих, і скинію заповіту, і жертівника очистить, і очистить священиків та ввесь народ громади.
34 І буде це для вас на вічну постанову на очищення Ізраїлевих синів зо всіх їхніх гріхів раз у році. І він учинив, як Господь наказав був Мойсеєві.
19 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
2 (19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
3 (19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
4 (19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
7 (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
8 (19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
9 (19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
30 Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!
2 Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...
4 Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
5 Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
7 Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:
8 віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
9 щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.
10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
12 покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
13 покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
14 Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
15 Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:
16 шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!
17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
18 Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...
20 Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...
21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
25 мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
26 борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;
28 павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
29 Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
30 лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
31 осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
32 Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.
1 Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,
2 до Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!
3 Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,
4 і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно.
5 Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.
6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність,
7 вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють.
8 А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його,
9 та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців,
10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,
11 за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена.
12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,
13 мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.
14 І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.
15 Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.
16 Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.
17 А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.
18 Цього наказа я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,
19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.
20 Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.