Book of Common Prayer
88 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
2 (88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
3 (88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
4 (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
5 (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
6 (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
7 (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
8 (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
9 (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
10 (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
11 (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
12 (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
13 (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
14 (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
16 (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
17 (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
18 (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
91 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
15 як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
92 Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
2 (92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
3 (92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
4 (92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
5 (92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
6 (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
7 (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
8 (92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
9 (92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
10 (92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
11 (92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
12 (92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
13 (92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
14 (92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
15 (92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
61 Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
2 щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,
3 щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!
4 І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені.
5 І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!
6 І будуть вас кликати: Господні, священики будуть казати на вас: слуги нашого Бога! Ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою будете славитись.
7 За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваш уділ, тому то посядуть вони в своїм краї подвійне, радість вічна їм буде!
8 Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного!
9 І буде насіння їхнє знане між людами, і між народами їхні нащадки, усі, хто бачити їх буде, пізнають їх, що вони те насіння, яке благословив був Господь!
3 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.
2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,
3 нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,
4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,
5 вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!
6 До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,
7 що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.
8 Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.
9 Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.
10 Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю,
11 переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.
12 Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.
13 А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.
14 А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.
15 І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.
16 Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,
17 щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:
33 Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
34 і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!
35 І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.
36 А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?
37 Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!
38 А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?
39 Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
40 А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.
41 Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.
44 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.
45 Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.