Book of Common Prayer
83 Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
2 (83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
3 (83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
4 (83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!
5 (83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
6 (83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
7 (83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
8 (83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
9 (83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
10 (83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
11 (83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
12 (83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
13 (83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
14 (83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,
15 (83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
16 (83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 (83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
18 (83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
146 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,
2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
147 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
85 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,
2 (85-3) Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.
3 (85-4) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!
4 (85-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!
5 (85-6) Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?
6 (85-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!
7 (85-8) Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,
8 (85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
9 (85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
10 (85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
11 (85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
12 (85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
13 (85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.
86 Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
2 Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
3 Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
4 потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
5 бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
6 Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
7 в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
8 Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
9 Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,
10 великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
12 Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,
13 велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
14 Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...
15 А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
16 зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
17 Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!
60 Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла!
2 Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з'являється!
3 І підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого.
4 Здійми свої очі навколо й побач: усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть!
5 Побачиш тоді і роз'яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!
6 Безліч верблюдів закриє тебе, молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи, усі вони прийдуть із Шеви, носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть.
7 Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі, вони підуть усі на Мій вівтар, як жертва приємна, і Я прославлю дім слави Своєї!
8 Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голубників?
9 Бо до Мене збираються мореплавці, і найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо прославив тебе.
10 І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!
11 І будуть постійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені.
12 Бо погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі, і ці народи понищені будуть зовсім!
13 Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную.
14 І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!
15 За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе славою вічною, радістю з роду в рід!
16 І будеш ти ссати молоко із народів, і груди царів будеш ссати, і пізнаєш, що Я то Господь, твій Спаситель, а твій Викупитель Потужний Яковів!
17 Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!
14 Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну.
15 Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.
16 Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,
17 а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,
18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.
19 Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!
20 А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.
21 Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.
22 Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
23 А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.
24 А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим,
25 що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,
26 щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?
18 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
19 Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.
20 А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!
23 І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
25 Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?
27 Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!
28 А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
29 Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,
30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.