Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Господи, я вірую у тебе,
тому й розчарувань ніколи не зазнаю.
2 Мене спасеш, врятуєш милістю Своєю.
Почуй мене, спаси мене!
3 Твердинею для мене будь,
притулком й сховищем безпечним.
Ти—моя Скеля, захист мій надійний,
то ж накажи мене порятувати.
4 Мій Боже, визволи від нечестивих,
спаси від злих, жорстоких і глумливих.
5 Володарю, в Тобі моя надія,
ще змалечку повірив в Тебе.
6 В Твоїй я владі був іще у череві материнськім,
ще ненароджений, на Тебе покладав надію[a].
20 Навіщо Мені запашне куріння,
що надходить з Шеби[a],
навіщо зілля із земель далеких?
Я не приймаю ваших подарунків,
не до вподоби Мені жертви ваші».
21 Тож ось що Господь Бог каже:
«Поставлю Я народу цьому перешкоди,
і будуть спотикатися вони завжди.
Батьки й сини разом,
сусід з приятелем—усі загинуть».
22 Ось що каже Господь:
«Народ великий піднімається на півночі,
і йде з віддалених кінців землі.
23 Всі воїни в руках уже тримають лук і спис,
вони жорстокі і не мають милосердя.
Вони звучать, немов могутнє море,
коли на конях їдуть верхи.
Постали, як один,
до бою проти дочки Сіону.
24 Ми звістку цю почули, і зомліли руки.
Нас туга охопила, біль,
мов муки жінки при пологах.
25 Не виходьте в поле, не ходіть дорогою,
бо ворог має меч—повсюди небезпека.
26 О, дорогий народе, одягнися в рам’я,
і попелом себе посип в знак суму.
Тужи, мов твій єдиний син помер,
і гірко голоси, бо руйнівник прийде.
27 О Єреміє, Я тебе поставив тим,
хто випробовує метал,
щоби випробував ти Мій народ,
та стежив за життям їх повсякденним.
28 Усі вони бунтівники запеклі,
розносять наклепи по всіх усюдах.
Мов мідь позеленіла,
мов заіржавіле залізо,
вони покриті іржею та брудом.
29 Міхи роздмухують вогонь,
виходить оливо з горнила,
та це очищення, то марна річ,
бо гріх невилучений залишився.
30 Людей цих зватимуть „нещирим сріблом”,
адже Господь відмовився від них».
Павло й Сила в Солуні
17 Пройшовши через Амфіполь та Аполонію, Павло та Сила прибули до Солуні, де була юдейська синагога. 2 Павло, за своїм звичаєм, пішов туди й протягом трьох субот обговорював з юдеями Святе Писання. 3 Він їм пояснював і доводив, що Христу належало прийняти страждання і що Він мусив воскреснути з мертвих. Павло казав: «А цей Ісус, про Якого я вам розповідаю—то й є Христос». 4 Декого з тих людей вони переконали, й ті приєдналися до Павла та Сили. Багато віруючих греків, і ще чимало знатних жінок долучилося до громади віруючих.
5 Але юдеї, які не повірили в Благовість, сповнені заздрощів, знайшли якихось розбишак з базарної площі, зібрали юрмисько й заходилися підбурювати ціле місто. Вони прийшли до Ясонової оселі, сподіваючись знайти там Павла й Силу, щоб вивести їх до людей. 6 А не знайшовши, потягли Ясона та ще декого з віруючих до міських урядовців. Вони вигукували: «Ці люди, які підбурюють весь світ, зараз прийшли сюди! 7 Ясон прийняв їх у своєму домі. Всі вони чинять супроти цезаревих указів, стверджуючи, що існує інший Цар, Якого вони називають Ісусом».
8 Натовп і міські урядовці були збентежені цими словами. 9 Вони взяли з Ясона та інших заставу й відпустили їх.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International