Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Навернення Савла

9 ^1-2 Тим часом Савл продовжував погрожувати послідовникам Господа, намагаючись налякати і знищити їх. Він пішов до первосвященика й попросив у того листи до синагог міста Дамаска. Він хотів, щоб у цих листах йому було дано повноваження: якщо він знайде там послідовників «Дороги Господньої», все одно чоловіків чи жінок, міг схопити їх і доставити до Єрусалиму.

³ Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з небес спалахнуло навколо нього. ⁴ Савл упав на землю і почув голос, який говорив до нього: «Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?» ⁵ Савл запитав: «Хто ти, Господи?» І голос відповів: «Я Ісус, Якого ти переслідуєш. ⁶ Але встань і йди до міста, й там тобі буде сказано, що робити».

⁷ Люди, які подорожували разом із Савлом, стояли мовчки. Вони чули голос, але не бачили нікого. ⁸ Підвівшись з землі, Савл розплющив очі, але нічого не побачив. Супутники взяли його за руку й повели в Дамаск. ⁹ Три дні він нічого не бачив, нічого не їв і не пив.

Савл і Ананій

¹⁰ У Дамаску мешкав учень Ісуса на ймення Ананія. Господь сказав йому у видінні: «Ананіє!» Він відповів: «Я тут, Господи!» ¹¹ Господь сказав йому: «Збирайся й рушай на вулицю, що зветься Прямою. Там у домі Юди^[a] запитай чоловіка з міста Тарс на ймення Савл. Він зараз молиться. ¹² Йому було видіння, й він бачив, що до нього прийшов чоловік на ймення Ананія і поклав на нього руки, щоб він знову прозрів».

¹³ Та Ананія відповів: «Господи, я від багатьох чув про цього чоловіка, про все те лихо, що він заподіяв Твоїм святим людям у Єрусалимі. ¹⁴ І сюди він з’явився, наділений владою від головних первосвящеників схопити всіх, хто вірить у Тебе»^[b].

¹⁵ Але Господь сказав йому: «Іди! Бо Я обрав цього чоловіка, щоб донести ім’я Моє до поган, їхніх царів, та й до людей ізраїльських. ¹⁶ Я Сам маю показати йому все, що він мусить вистраждати за ім’я Моє».

¹⁷ Тож Ананія вирушив і прийшов у той дім. Він поклав руки на Савла, промовивши: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі по дорозі сюди, послав мене щоб ти знову побачив і сповнився Духа Святого». ¹⁸ І тієї ж миті неначе луска впала з Савлових очей, і він знову прозрів. Він підвівся на ноги й охрестився. ¹⁹ Потім, попоївши, Савл відновив сили. І ще декілька днів він перебував у Дамаску з Ісусовими учнями.

Савл проповідує в Дамаску

²⁰ Невдовзі Савл пішов по синагогам й почав проповідувати про Ісуса. Він казав: «Ісус—Син Божий!»

¹ Псалом Давида. Пісня на освячення храму.

¹¹ Тоді я подивився й почув голоси багатьох Ангелів, які оточили престол, живих істот і старійшин. Їх були тисячі й тисячі—десятки тисяч разів по десять тисяч. ¹² Вони голосно гукали:

¹³ Потому я почув, як кожне створіння на небі, на землі, під землею і в морі—усе, що було там, говорило:

¹⁴ І чотири живі істоти додали: «Амінь!» Тоді старійшини впали долілиць і вклонилися.

Ісус являється сімом учням

21 Після цього Ісус іще раз явився Своїм учням біля Ґалилейського озера^[a]. Ось як це сталося. ² Якось були разом Симон-Петро, Хома, який звався Дідимом, Нафанаїл з Кани, що в Ґалилеї, обидва сини Зеведеєві, а також іще двоє Ісусових учнів. ³ Симон-Петро й каже: «Я йду ловити рибу». А решта йому: «Ми йдемо з тобою!» Тож вони пішли й сіли в човен, але тієї ночі нічого не зловили.

⁴ Настав ранок. Ісус прийшов і став на березі, але учні Його не впізнали. ⁵ І запитав Ісус: «Друзі, впіймали ви щось?» Вони відповіли: «Ні». ⁶ Тоді Ісус сказав їм: «Закиньте сіть праворуч від човна, то й зловите». Вони закинули, а витягти вже не могли, так багато риби вони впіймали.

⁷ Тоді улюблений учень Ісуса сказав Петрові: «Це ж Господь!» Почувши, що то був Господь, Петро обв’язався навколо своїм одягом, бо він роздягнувся для риболовлі, й кинувся у воду. ⁸ Решта учнів допливла до берега в човні, тягнучи за собою сіть із рибою. До берега там було недалеко, метрів зо ста^[b].

⁹ Вийшовши з човна на берег, вони побачили там розкладене вогнище, на якому пеклася риба, а поруч лежав хліб. ¹⁰ Ісус сказав їм: «Принесіть трохи риби, тієї, що ви зловили». ¹¹ Симон-Петро увійшов до човна й витяг на берег сітку, повну великої риби. І було там сто п’ятдесят три рибини, та сіть від такої кількості не порвалася.

¹² І сказав Ісус: «Ідіть снідати!» І жоден з учнів не наважився запитати: «Хто Ти?»—бо вони знали, що то Господь. ¹³ Ісус підійшов, узяв хліба й дав їм. Він також дав їм і риби. ¹⁴ І це було вже втретє, як Ісус з’явився Своїм учням після того, як Він воскрес з мертвих.

Ісус розмовляє з Петром

¹⁵ Коли вже всі поснідали, Ісус запитав Симона-Петра: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене дужче, ніж усі інші?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе». Ісус наказав йому: «Подбай про Моїх ягнят»^[c].

¹⁶ І вдруге Він спитав його: «Симоне, Іоанів сину, чи ти Мене любиш?» Петро відповів: «Так, Господи, Ти знаєш, що я Тебе люблю». Ісус сказав: «Паси овець Моїх».

¹⁷ Ісус запитав Петра втретє: «Симоне, Іоанів сину, чи любиш ти Мене?» Петро засмутився від того, що Ісус утретє його спитав: «Чи любиш ти Мене?» Але відповів: «Господи, Ти все знаєш. Ти знаєш, що я Тебе люблю».

І сказав тоді Ісус: «Подбай про овець Моїх. ¹⁸ Істинно кажу тобі: коли ти був молодий, ти вдягався сам і йшов, куди тобі заманеться, та постарівши, простягатимеш руки свої і хтось інший одягатиме тебе й вестиме туди, куди ти не схочеш». ¹⁹ Сказав Він це, щоб вказати, якою смертю Петро загине, щоб принести славу Господу. Після цих слів Ісус звернувся до Петра: «Іди за Мною».