Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Пісня прочан.
З глибин печалі я до Господа звертався:
2 «Володарю, почуй моє благання!
Хай вуха Твої слухають мої молитви.
3 Хто б вистояв, якби Господь, Володар наш,
насправді покарав нас за провини?
4 Та поруч із Тобою йде прощення,
тож шануватимуть Тебе і поклонятись Тобі будуть».
5 На Господа надії покладаю,
життя моє в Його руках,
залежу від Його повчань.
6 Володаря душа моя чекає,
мов вартовий, що виглядає вранішню зорю,
той сторож, який жде вогнів досвітніх.
7 Ізраїлю, довірся Господу,
бо справжню милість лише у Господа знайдеш.
Щоразу Він рятує нас!
8 Так і Ізраїль Він спасе від всіх гріхів.
27 Але ж і наступного, другого дня Молодого місяця Давидове місце знову було незайняте. Тут Саул уже спитав свого сина Йонатана: «Чому син Єссея не прийшов на трапезу ні вчора, ані сьогодні?»
28 Йонатан відповів Саулові: «Давид дуже просився відпустити його в Віфлеєм. 29 Він сказав: „Відпусти мене, бо наш рід складає жертву в місті, а брат мені наказав прийти. Якщо я знайшов милість в твоїх очах, дозволь мені піти й побачитися з братами”. Ось чому він не прийшов на трапезу до царя».
30 Розгнівався Саул на Йонатана і розкричався: «Ти—негідник, непокірної та впертої жінки ти син! Хіба я не знаю, що ти, на свій сором та на сором твоєї матері, що народила тебе, почав водитися з сином Єссея[a]? 31 Доки син Єссея житиме на цій землі, ні ти, ні твоє царство не буде встановлене. Зараз же пошли за ним, нехай його сюди приведуть, бо смерть йому!»
32 «Чому його слід убити? Що він зробив?»—запитав батька Йонатан. 33 Тоді Саул метнув списа в нього, щоб убити. Йонатан зрозумів, що батько намірився згубити Давида.
34 Йонатан підвівся з-за столу, страшенно розгнівавшись; другого дня Молодого місяця він не торкнувся їжі, бо його дуже засмутило ганебне ставлення батька до Давида.
35 Вранці Йонатан пішов у поле, щоб зустрітися з Давидом. З ним був хлопчик. 36 Він звернувся до хлопчика: «Побіжи й знайди стріли, які я випущу». Коли хлопець побіг, він випустив стрілу поперед нього. 37 Коли хлопець наблизився до того місця, де впала стріла, Йонатан крикнув йому услід: «Хіба стріла не впала поперед тебе?» 38 Потім він додав: «Поспіши! Швидше! Не зупиняйся!» Хлопець підняв стрілу й приніс її до хазяїна. 39 Хлопчина ні про що не здогадався, лише Йонатан і Давид про це знали. 40 Йонатан віддав свою зброю хлопчині й попросив: «Повертайся, віднеси цю зброю до міста».
41 Коли хлопчина відійшов, Давид підвівся з південного боку скелі й тричі торкнувся чолом землі, поклонившись Йонатану. Тоді вони розцілувалися й почали плакати, особливо тужив Давид.
42 Йонатан сказав Давидові: «Іди з миром, адже ми поклялися у взаємній дружбі в ім’я Господа, адже ми сказали: „Господь є свідком між мною й тобою та між твоїми й моїми нащадками назавжди”».
З цим і пішов Давид, а Йонатан повернувся до міста.
Зцілення біснуватого в Капернаумі
(Мк. 1:21-28)
31 Ісус прийшов до Ґалилейського міста Капернаума, і наступної суботи навчав людей, котрі зібралися там. 32 Вони були вражені тією наукою, бо за словом Його відчувалася влада. 33 Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав: 34 «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти—Божий Святий!»
35 Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!»
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього. 36 Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини». 37 Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International