Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Вав

Обрізання на свідчення Угоди

17 Коли Аврамові сповнилося дев’яносто дев’ять років, Господь явився йому й мовив: «Я—Бог Усемогутній (Ель Шадай). Якщо ти слухатимешся Мене і будеш бездоганним, ² Я укладу Угоду між нами й примножу твій рід, зробивши його великим».

³ Тоді впав Аврам долілиць, і мовив Бог до нього: ⁴ «Ось моя угода з тобою. Ти станеш батьком багатьох народів. ⁵ Не зватимешся ти більше Аврамом^[a]. Твоїм іменем буде Авраам^[b], оскільки Я зроблю тебе батьком багатьох народів. ⁶ Я зроблю тебе життєдайним, бо від тебе візьмуть початок багато народів і багато царів. ⁷ Тож укладаю Угоду між Мною і тобою, і твоїми нащадками після тебе з покоління в покоління. Це буде вічна угода. Я буду Богом для тебе і для твоїх нащадків після тебе. ⁸ Я віддаю тобі й усім твоїм майбутнім поколінням землю, по якій ти мандруєш, всю землю Ханаанську. І то буде навічно, а Я буду їхнім Богом».

⁹ І ще сказав Бог Авраму: «Ти й усі твої нащадки в усі часи дотримуватиметеся нашої Угоди. ¹⁰ Це моя угода, якої ви мусите слухатися. Це угода між Мною і всіма вашими наступними поколіннями: кожен чоловік має бути обрізаний. ¹¹ Ви мусите обрізати крайню плоть, і це буде доказом того, що ви приймаєте цю Угоду між Мною і вами. ¹² В усіх ваших поколіннях кожному хлопчику, лиш йому виповниться вісім днів, слід буде зробити обрізання. Усім народженим у вашому домі, і всім придбаним за гроші у чужинця, слід робити обрізання. Навіть якщо він і не з вашого роду. ¹³ Як раби, народжені у вашому домі, так і ті, яких придбали за гроші, мають бути обрізані. І таким чином ваша плоть матиме печатку Моєї вічної Угоди. ¹⁴ Усякого необрізаного чоловіка слід вигнати з-поміж його народу^[c], бо він порушив Мою Угоду».

Ісаак—обіцяний Богом син

¹⁵ Бог сказав Аврааму: «Твоя жінка не зватиметься вже Сарою^[d]. Її ім’я тепер буде Сарра^[e]. ¹⁶ Я благословлю її, Я дам тобі сина від неї. Я благословлю її, і вона стане матір’ю народів. І царям цих народів дасть вона життя».

¹⁷ Авраам упав долілиць, щоб показати повагу до Бога, але про себе розсміявся, думаючи: «Чи народиться дитина від столітнього діда? Чи може дев’яностолітня Сарра народити?» ¹⁸ Авраам тоді сказав Богові: «Я сподіваюсь, Ізмаїл матиме прихильність Твою».

¹⁹ Бог відповів: «Ні. Твоя дружина Сарра народить тобі сина, і назвеш ті його Ісааком^[f]. Я укладу з ним і з його нащадками Мою Угоду. І вона буде навік. ²⁰ Я чув твоє слово про Ізмаїла Я благословлю його. Я дам йому багато дітей. Він стане батьком дванадцятьох князів. І рід його стане великим народом. ²¹ Але Угоду Я укладу з Ісааком, якого Сарра народить тобі в цей час наступного року».

²² І коли Бог скінчив промовляти, то зник з очей Авраамових, повернувшись на Небо. ²³ Тоді Авраам узяв свого сина Ізмаїла, всіх рабів, народжених у нього в домі, чи куплених за його гроші, зібрав усіх чоловіків і молодих хлопців і того ж дня усіх обрізав, як Бог звелів.

²⁴ Авраамові сповнилося дев’яносто дев’ять років, коли йому зробили обрізання. ²⁵ Авраамовому сину Ізмаїлу було тринадцять, коли йому зробили обрізання. ²⁶ Аврааму і його сину Ізмаїлу зробили обрізання в один день. ²⁷ Усі чоловіки Авраамового дому, всі раби, що народилися в його домі чи були куплені в чужинців, були обрізані разом з Авраамом.

13 Тож любить одне одного як брати і сестри у Христі. ² Ніколи не забувайте про гостинність, адже дехто був гостинний до Ангелів, навіть не впізнавши їх.

³ Пам’ятайте про ув’язнених так, ніби ви ув’язнені разом з ними. Пам’ятайте про тих, хто страждає, розуміючи, що й ви самі можете зазнати таких страждань.

⁴ Шануйте шлюб; сімейне ложе мусить бути непорочним. Бо розпусників і перелюбців Бог засудить.

⁵ Не зв’язуйте своє життя з любов’ю до грошей, задовольняйтеся тим, що маєте. Адже Бог сказав: «Я вас ніколи не залишу. Від вас ніколи не відмовлюсь».^{(A) 6} Тож ми можемо впевнено сказати:

⁷ Пам’ятайте наставників своїх, які навчили вас Слову Божому. Зважайте на те, як жили і померли вони, та наслідуйте віру їхню. ⁸ Ісус Христос—незмінний вчора, сьогодні й завжди.

⁹ Не дозволяйте збити себе з путі різним непевним ученням. Шукаючи духовні сили, покладайтеся тільки на Божу милість, а не на правила про їжу. Ніхто ніколи не мав вигоди, підтримуючи ті закони.

¹⁰ Ми маємо жертовник^[a], з якого не мають права їсти ті, хто служить у святому наметі. ¹¹ Юдейські первосвященики беруть кров забитих тварин до Святеє Святих^[b]. Вони приносять її в жертву за гріхи, а туші спалюють за табором. ¹² Так і Ісус страждав за міською брамою, щоб дати Своїм людям святість через Свою кров. ¹³ Ось чому ходімо до Нього за межі табору, й розділимо Його зганьблену долю. ¹⁴ Бо у нас тут немає вічного міста, ми тільки шукаємо прийдешнє місто.

¹⁵ Тож через Ісуса повинні постійно приносити пожертву Господу, тобто хвалу з уст наших, що визнають Його Ім’я. ¹⁶ І не забуваймо творити добро й ділитися тим, що маємо, з іншими, бо такі жертви милі Богу.