Revised Common Lectionary (Complementary)
День спасіння
8 Господь каже:
«Твої молитви відізвалися в Мені,
Я добротою відповів тобі,
Я допоміг тобі, як визволив тебе з біди, опікувавсь тобою
й доручив донести Заповіт до людства,
підняти землю із руїн, вернути спадок розграбований тому,
хто володів одвіку ним.
9 Ти сказати в’язням мусиш: „Вільні ви, ідіть!”
І в темноту послати гук: „Виходьте із пітьми”.
Вони знайдуть, чим годуватись по дорогах,
і голі пагорби їм пасовиськом стануть.
10 Вони не знатимуть ні голоду, ні спраги.
Їм не дошкулить сонце і пустельний вітер,
бо Той, Хто дає їм втіху, поведе їх далі
і виведе їх до джерельної води.
11 Всі гори Я перетворю на шлях широкий,
піднімуться Мої путі.
12 Погляньте, поспішають люди із далеких мандрів,
ідуть і з півночі, і з заходу додому,
а дехто—з Асуанської землі (Єгипту)».
13 Співайте, небеса, возрадуйся, щаслива земле,
наповніться веселими піснями, гори.
Тому що втішив Свій народ Господь,
Він співчуває бідакам Своїм.
Сіон, покинута жінка
14 Але Сіон сказав: «Мене Господь покинув,
Володар мій забув мене».
15 Господь сказав:
«Хіба забути жінка може дитинча своє,
чи може не жаліть дитя, що народила?
Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.
16 Поглянь, твоє ім’я тавровано вже на Моїх руках,
я думаю про Тебе без зупинки[a].
131 Пісня прочан.
О Господи, не гордий я і не пихатий
і не берусь за ті великі справи,
яких не здужаю зробити.
2 Але клянуся: я спокійний, не гнівливий,
душа моя впокорена, як в дитинча у матері обіймах,
яке от-от лиш відлучили від грудей.
3 Ізраїлю, на Бога покладайся відтепер і назавжди!
Апостоли Христові
4 Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі. 2 А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри. 3 Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу. 4 Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя. 5 Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує.
24 «Ніхто не може служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам»[a].
Дбайте насамперед про Царство Небесне
(Лк. 12:22-34)
25 «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про те, що їстимете й питимете, аби підтримати життя своє. Не турбуйтеся про одяг для тіла вашого. Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло—одягу! 26 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Отець Ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не знаєте, люди, що ви значно важливіші за птахів? 27 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину? 28 Навіщо ви піклуєтеся про одяг? Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. 29 Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони. 30 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри! 31 Тож не піклуйтеся й не питайте: „Що нам їсти?” або „Що нам пити?” або „У що нам вбратися?” 32 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Отець Ваш Небесний знає, чого ви потребуєте.
33 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже та робіть усе, що Господь від вас вимагає, й тоді усе інше Він неодмінно вам надасть. 34 Не піклуйтеся про день завтрашній, бо завтра будуть свої клопоти. Кожен день має досить своїх турбот».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International