Old/New Testament
Соломон просить мудрості
1 Соломон, син Давида, надійно зміцнився в своєму царстві, бо Господь його Бог був з ним і сприяв його звеличенню.
2 Тоді звернувся Соломон до всього Ізраїлю: до командирів тисячних і сотенних загонів, до суддів та всіх старійшин, до голів родів. 3 І Соломон, і вся громада пішли на узвишшя в Ґівеоні, бо там був намет зібрання, який Мойсей, слуга Господній, встановив у пустелі. 4 Давид переніс ковчег Божий з Киріат-Єарима на місце, приготовлене для нього, встановив намет в Єрусалимі. 5 Але мідний вівтар, зроблений Безалелом, сином Урі, сина Гура, залишився в Ґівеоні перед наметом Господа. Отож Соломон та громада пішли туди просити Його поради. 6 Соломон піднявся до бронзового жертовника перед Господом біля намету зібрання і приніс тисячу жертв всеспалення.
7 Тієї ночі Бог явився Соломону і сказав йому: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».
8 Соломон відповів Богу: «Ти виявив велику милість до мого батька Давида й настановив мене царем після нього. 9 Тепер, Господи Боже, нехай обіцянка Твоя, яку Ти дав моєму батькові Давиду, сповниться, бо зробив Ти мене царем над народом, який такий чисельний, як порох на землі. 10 Дай мені мудрість і знання, щоб міг я вести цей народ, бо хто ж інакше у змозі правити цим великим народом?»
11 Бог сказав Соломону: «Оскільки це щиросердне твоє бажання і не просив ти багатства, статків чи слави, і не просив смерті ворогам своїм, і не просив довгого життя, а просив мудрості та знань, щоб правити Моїм народом, над яким Я наставив тебе царем, 12 тому дам Я тобі мудрість і знання. І дам тобі також багатство, статки і славу, яких не мав жоден цар до тебе і не матиме після тебе».
13 Тож пішов Соломон до місця поклоніння в Ґівеоні. Потім Соломон залишив намет зібрання, щоб правити Ізраїлем.
Соломон створює військо й примножує багатство
14 Соломон зібрав колісниці та коней: тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких тримав у містах для колісниць, а також біля себе в Єрусалимі. 15 Цар зробив срібло та золото таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, а кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. 16 Царські торговці купували коней в Єгипті й Кое[a] та привозили їх Соломону. 17 Вони ввозили колісниці з Єгипту по шістсот шекелів[b] срібла за кожну, а коней купували по сто п’ятдесят шекелів[c]. Вони також продавали їх царям хиттійським та арамійським.
Соломон готується до розбудови храму та палацу
2 Соломон віддав наказ збудувати храм в ім’я Господа і царський палац для себе. 2 Він виписав сімдесят тисяч простих робітників і вісімдесят тисяч каменярів у горах та три тисячі шістсот наглядачів за їхньою роботою.
3 Соломон направив послання до Гірама, царя Тира:
«Надішли мені кедрових колод, як робив ти це для батька мого Давида, коли надсилав йому кедр для побудови палацу, де він жив. 4 А тепер я збираюся розпочати будівництво храму в ім’я Господа мого Бога й присвятити його Йому для щоденних всеспалень та спалювання запашного куріння, для постійного покладання священного хліба, для всеспалень щоранку й щовечора, по суботах, у Новолуння та всі свята, призначені Господом, нашим Богом. Це віковічний порядок для Ізраїлю.
5 Храм, що я збираюся звести, має бути величним, бо наш Бог—Найвеличніший серед усіх богів. 6 Але хто ж спроможний збудувати для Нього храм, адже небеса і навіть всесвіт неспроможні вмістити Його? То чи можу я збудувати якийсь храм для Нього? Хіба що місце для жертв всеспалення перед Ним.
7 Отож пришли мені вправного майстра по золоту й сріблу, по міді й залізу, а також по пурпуру, червені та блакиті, аби працював він в Юдеї та Єрусалимі з моїми майстерними ремісниками, яких підготував мій батько Давид. 8 Надішли мені також кедрових, соснових та сандалових[d] колод із Ливану, бо я знаю, що твої люди—вправні лісоруби. Мої робітники будуть працювати разом із твоїми, 9 аби забезпечити мені велику кількість деревини, бо храм, який я будую, має бути просторий і величний. 10 Я дам твоїм слугам-лісорубам двадцять тисяч корів[e] подрібненої пшениці, двадцять тисяч корів ячменю, двадцять тисяч батів[f] вина і двадцять тисяч батів оливи».
11 Цар Гірам відповів Соломону таким листом:
«Оскільки Господь любить Свій народ, Він зробив тебе його царем». 12 І додав Гірам: «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, Який створив небеса й землю! Він дав царю Давиду сина, наділеного розумом і мудрістю, який збудує храм Господу і палац для себе. 13 Я посилаю тобі Гурама-Абі, великого майстра[g]. 14 Його мати з Дана, а батько з Тира. Він вправно працює із золотом і сріблом, міддю й залізом, камінням і деревом, із пурпуром, блакиттю та червінню і з тонким полотном. Він дуже досвідчений майстер-гравер і може виконати будь-яке замовлення, що даси йому. Він буде працювати з твоїми ремісниками і з тими, що від мого володаря, батька твого Давида.
15 Тепер дозволь мені, мій пане, просити надіслати твоїх слуг, пшеницю, ячмінь, оливу та вино, які ти обіцяв, 16 а ми будемо заготовляти колоди з Ливану в потрібній тобі кількості й сплавляти їх плотами вниз по морю до Йоппи. Звідти ти зможеш їх доставляти до Єрусалима».
17 Соломон зробив перепис чужинців, що жили в Ізраїлі після того перепису, що зробив його батько Давид. І виявилося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот чоловік. 18 Він призначив із них сімдесят тисяч бути вантажниками, а вісімдесят тисяч—каменярами в горах, а ще три тисячі шістсот—наглядачами, що мали стежити за виконанням робіт.
Соломон будує храм
3 Потім Соломон почав будувати храм Господа в Єрусалимі на горі Морія, де Господь явився його батькові Давиду. Було це на току Арауни[h] євуситського[i]. Це місце було наготоване Давидом. 2 Соломон розпочав будівництво на другий день другого місяця четвертого року свого царювання.
3 Підвалини, які Соломон заклав для будівництва храму Божого, були шістдесят ліктів[j] завдовжки і двадцять ліктів[k] завширшки (тоді використовувалися старі виміри). 4 Ґанок попереду храму був двадцять ліктів завширшки на всю довжину будинку та двадцять ліктів[l] заввишки. Усередині він оздобив його щирим золотом. 5 Він обклав головну залу сосною та покрив щирим золотом і оздобив вирізьбленими пальмами й візерунками. 6 Він оздобив храм коштовним камінням; золото, яке він використовував, було з Парваїма. 7 Він обклав золотом сволоки на стелі, одвірки, стіни та двері храму й вирізьбив на стінах Херувимів.
8 Він збудував Святеє Святих, яка завдовжки дорівнювала ширині храму—двадцять ліктів у довжину та двадцять ліктів завширшки. Зсередини він обклав Святеє Святих шістьмастами талантами[m] щирого золота. 9 Золоті цвяхи важили п’ятдесят шекелів[n]. Він також обшив золотом кімнати нагорі.
10 Для Святеє Святих він зробив двох Херувимів і позолотив їх. 11 Розмах крил Херувима був двадцять ліктів. Одне крило першого Херувима було завдовжки п’ять ліктів і торкалося стіни храму, а друге крило Херувима дорівнювало п’ятьом ліктям[o] і торкалося крила другого Херувима. 12 Так само одне крило другого Херувима було п’ять ліктів завдовжки й торкалося стіни храму, а друге—також п’ять ліктів завдовжки, торкалося крила першого Херувима. 13 Крила цих Херувимів простягалися на двадцять ліктів. Вони стояли лицем до головної зали.
14 Він зробив запону з синьої, пурпурової та яскраво-червоної тканини та з вісону з зображенням Херувимів на ній.
15 Перед храмом він поставив дві колони, тридцять п’ять ліктів[p] завдовжки, капітель кожної колони була по п’ять ліктів. 16 Він зробив перекручений ланцюг і прикрасив капітелі колон. Він також виготовив сто плодів гранатового дерева й прикріпив до ланцюга. 17 Він встановив колони попереду храму: одну з південної сторони і одну з північної. Колону з південної сторони він назвав Якин, а північну колону—Воаз.
Пастух і його вівці
10 Ісус сказав: «Істинно кажу вам: хто заходить до овечого загону не через хвіртку, той злодій і грабіжник, бо він хоче покрасти овець. 2 Хто ж йде через браму, той вівчар своєї отари. 3 Сторож відчиняє йому ворота, а вівці слухаються його голосу. Він кличе кожну свою вівцю по імені і виводить їх із загону. 4 Коли ж виведе, то йде попереду, а вівці йдуть слідом, бо знають його голос. 5 Та ніколи вони не підуть за незнайомцем, швидше повтікають від нього, не знаючи його голосу».
6 Ісус розповів їм цю притчу, та ніхто не зрозумів, що Він казав.
Ісус—добрий Пастир
7 І знову Ісус мовив: «Істинно кажу вам: Я і є ті ворота для овець. 8 Всі ж, хто приходив до Мене—то злодії і грабіжники. Але вівці їх не слухалися. 9 Я і є ті ворота, і якщо хтось увійде через Мене, то матиме спасіння. Він увійде і вийде, знайшовши те, що йому потрібно. 10 Злодій приходить, щоб грабувати, вбивати й руйнувати. Я ж прийшов, щоб люди мали життя і мали його вдосталь.
11 Я—добрий пастух. А добрий пастух і життя віддасть за овець. 12 Наймит—то не пастух, і вівці не належать йому. Побачивши вовка, він кидає овець і тікає геть. Вовк нападає на отару, й вівці кидаються врозтіч. 13 Наймит тікає, бо його просто найняли, і йому однаково, що станеться з вівцями.
14 Я—добрий пастух. Я знаю своїх овець, і вони знають Мене. 15 Так само, як Отець знає Мене, а Я знаю Отця Свого, і життя Своє Я віддам за овець. 16 Я маю ще й інших овець, що не з цієї отари. І Я маю привести їх сюди, щоб вони чули голос Мій і стали єдиною отарою з одним пастухом[a].
17 Через те Отець і любить Мене, що Я віддаю життя Своє, щоб потім здобути його знову. 18 Ніхто не забирає його в Мене, Я Сам віддаю його з власної волі. Я маю владу віддати життя й одержати його знову, бо маю заповідь таку від Отця Свого».
19 Після цих слів юдеї знову розділилися в суперечці. 20 Багато хто з них казав: «Він навіжений, то біс змусив Його втратити глузд. Навіщо ви Його слухаєте?» 21 Інші заперечували: «То не навіженого слова. Чи може навіжений сліпого зробити зрячим?»
Юдеї проти Ісуса
22 Тим часом прийшло в Єрусалим свято Відновлення[b]. Стояла зима. 23 Ісус походжав у храмі по Соломоновому ґанку.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International