New Testament in a Year

Зцілення хворого в купальні

5 Після цього настало юдейське свято, й Ісус пішов до Єрусалиму. ² Там біля Овечих воріт є купальня, що звалася арамійською Вифезда^[a] і мала п’ять критих галерей з колонами. ³ У тих галереях лежало багато хворих, сліпих, кривих та немічних. [Вони чекали, поки вода почне вирувати]^[b]. ⁴ [І час від часу Ангел Господній сходив з неба, щоб збовтати воду. І той, хто першим входив у ту воду, одразу видужував, хоч би якою хворобою він страждав]^[c].

⁵ І був там чоловік, який хворів на той час уже тридцять вісім років. ⁶ Коли Ісус побачив, що той чоловік лежить там, і знаючи, що він хворіє так давно, Він запитав: «Хочеш одужати?»

⁷ Хворий Йому відповів: «Господи, нікому мене занурити у воду, коли вона починає вирувати. Поки я намагаюся дістатися до купелі, як мене завжди хтось випереджає». ⁸ Ісус сказав йому: «Вставай, візьми постіль свою і ходи». ⁹ І чоловік одразу ж одужав, узяв постіль свою і почав ходити. І сталося це в суботу.

¹⁰ Юдеї почали говорити щойно зціленому: «Сьогодні субота, і Закон забороняє носити постіль у руках!» ¹¹ Той відповів: «Чоловік, Котрий зцілив мене, сказав: „Візьми постіль свою і ходи”». ¹² Тоді вони спитали його: «Хто цей Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль і йти?» ¹³ Але зцілений не знав, Хто то був. Оскільки там було багато людей, то Ісус пішов звідти, щоб Його не помітили.

¹⁴ Пізніше Ісус знайшов того чоловіка у храмі й мовив до нього: «Ось ти вже й видужав, тож не гріши більше, аби з тобою чогось гіршого не сталося». І той чоловік пішов. ¹⁵ І він розповів юдеям, що це Ісус зцілив його. ¹⁶ Через те й стали переслідувати юдеї Ісуса, бо Він усе це робив у суботу.

¹⁷ Ісус сказав їм: «Отець Мій працює весь час безперервно, то й Я мушу так працювати». ¹⁸ Через це, ще дужче юдеї захотіли вбити Його. Вони казали: «Він не лише порушив Закон про суботу, а й Бога Отцем Своїм називав, тим самим ставлячи Себе нарівні з Богом».

Ісус—Син Божий

¹⁹ І мовив Ісус: «Істинно кажу вам: Син нічого не може вчинити зі Своєї волі. Він мусить побачити, що Отець Його робить. Отже, що робить Отець, те й Син Його робить. ²⁰ Отець любить Сина Свого і не приховує від Нього нічого з того, що робить, і покаже Він ще більші справи, ніж ті, що ви бачили, тож ви дивуватиметеся. ²¹ Так само, як Отець воскрешає померлих і дає їм життя, так і Син повертає життя тим, кому забажає.

^22-23 Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його. ²⁴ Істинно кажу вам: хто чує слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя. Його не буде засуджено, бо він від смерті перейшов у життя.