New Testament in a Year

Змова проти Ісуса

(Мт. 26:1-5, 14-16; Мк. 14:1-2, 10-11; Ін. 11:45-53)

22 Наближалося свято Прісних Хлібів, яке ще називають Пасхою. ² Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса, але боялися людей.

Юдина зрада

(Мт. 26:14-16; Мк. 14:10-11)

³ І тоді сатана вселився в Юду, якого називали Іскаріотом. Він був одним з дванадцятьох апостолів. ⁴ Юда прийшов до головних священиків й начальників храмової варти і почав говорити з ними про те, як він може видати їм Ісуса. ⁵ Ті дуже зраділи й пообіцяли добре заплатити йому за це. ⁶ Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса, коли навколо Нього не буде натовпу.

Пасхальна вечеря

(Мт. 26:17-25; Мк. 14:12-21; Ін. 13:21-30)

⁷ Настав день свята Прісних Хлібів^[a], коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня. ⁸ Ісус послав Петра й Іоана, наказавши їм: «Ідіть і приготуйте для нас Пасхальну вечерю».

⁹ Вони питають: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували вечерю?» ¹⁰ Ісус відповів: «Як увійдете в місто, вам зустрінеться чоловік, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде. ¹¹ Та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?” ¹² Тоді той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері».

¹³ Отож Петро та Іоан пішли до міста і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.

Вечеря Господня

(Мт. 26:26-30; Мк. 14:22-26; 1 Кор. 11:23-25)

¹⁴ Коли настав час, Ісус зайняв місце за столом, і апостоли сіли разом з Ним.

¹⁵ Ісус звернувся до них: «Я дуже хотів спожити разом з вами Пасхальну вечерю перш, ніж прийму страждання. ¹⁶ Бо кажу вам, що не їстиму більше Пасхальної вечері доти, доки не здійсниться це у Царстві Божому».

¹⁷ Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, сказав: «Нехай кожний з вас вип’є з чаші цієї. ¹⁸ Бо істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли прийде Царство Боже».

¹⁹ Потім Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм апостолам зі словами: «Це тіло Моє, що буде віддане за вас. Їжте його на спомин про Мене». ²⁰ Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий для людей, які належать Йому; і проллється вона за вас»^[b].

²¹ Потім Ісус мовив: «Один із вас незабаром зрадить Мене; його рука зараз знаходиться поруч з Моєю. ²² Син Людський піде на смерть, як і було Йому призначено Господом. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть». ²³ Тоді апостоли почали сперечатися один з одним про те, хто б міг таке зробити.

Будьте як слуги, а не як пани

²⁴ Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим. ²⁵ Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками. ²⁶ Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан—ніби слуга. ²⁷ Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує.

²⁸ Ви зосталися зі Мною в Моїх випробуваннях. ²⁹ І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені. ³⁰ То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських».