New Testament in a Year

Ісус повертається до Свого рідного міста

(Мт. 13:53-58; Лк. 4:16-30)

6 Залишивши те місце, Ісус вирушив до Свого рідного міста, й Його учні пішли за Ним. ² Коли настала субота, Ісус навчав у синагозі, та багато людей були здивовані, слухаючи Його. Дивуючись, вони говорили: «Звідки цей Чоловік володіє таким вченням, та мудрістю такою? Хто дав Йому силу, що дива такі підвладні рукам Його? ³ Хіба ж Він не тесляр, син Марії? Чи ж не Він брат Якова, Йосії, Юди й Симона? Чи не Його сестри ось тут серед нас?» Земляки не бажали сприймати Його.

⁴ То Ісус мовив до них: «Немає пророка без пошани, хіба що в його рідному місті або серед родичів, або ж у своєму домі». ⁵ І ніяке диво не міг Він там звершити, хіба що на кількох хворих поклав Він руки Свої, зціливши їх. ⁶ Він був здивований невірою тих людей. Тож пішов Він навколишніми селами, навчаючи народ.

Ісус виряджає Своїх апостолів

(Мт. 10:1, 5-15; Лк. 9:1-6)

⁷ Ісус покликав дванадцять апостолів, та почав надсилати їх по двоє, наділивши їх владою виганяти нечистих духів. ⁸ І наказав їм Ісус: «Нічого не беріть з собою в дорогу, крім палиці самої: ні хліба, ні торби, ні грошей. ⁹ Взуйте сандалії, а вбрання візьміть тільки те, що на вас. ¹⁰ І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто.

¹¹ А якщо десь вас не приймуть або не слухатимуть вашого слова, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших^[a], як попередження проти тих людей». ¹² І пішли апостоли й почали проповідувати, щоб люди каялися в гріхах своїх. ¹³ Багато демонів вони вигнали та багатьох недужих намащували оливою^[b] і зціляли їх.

Ірод думає що Іоан Хреститель повстав із мертвих

(Мт. 14:1-12; Лк. 9:7-9)

¹⁴ Цар Ірод почув про Ісуса, бо Його ім’я стало відоме повсюдно. Дехто казав: «Цей чоловік є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу». ¹⁵ Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи». ¹⁶ Тож коли про все це почув Ірод, він сказав: «Іоан, якому я відтяв голову, повстав із мертвих».

Смерть Іоана Хрестителя

¹⁷ Ірод сам віддав наказ схопити Іоана й кинути його до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб. ¹⁸ Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі брати за себе дружину брата свого». ^19-20 Й Іродіада затаїла лють на Іоана й хотіла вбити його. Але нічого вдіяти не могла, оскільки Ірод боявся Іоана, знаючи його як чоловіка праведного й святого, і оберігав його. Ірод завжди слухав Іоана з задоволенням, але водночас він відчував занепокоєння.

²¹ Та от настав сприятливий день, коли на свій день народження Ірод запросив на обід своїх урядовців, воєначальників і найможновладніших людей Ґалилеї. ²² Дочка Іродіади прийшла на свято й дуже догодила своїм танком Іродові та його гостям. Тож цар звернувся до неї: «Проси все, що побажаєш. І я дам тобі». ²³ І він поклявся їй: «Я дам тобі все, що попросиш, хоч півцарства!» ²⁴ Та вийшла й запитала в матері: «Що мені попросити?» І мати навчила її сказати: «Дай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці». ²⁵ Дівчина тут же попрохала царя: «Будь ласка, подай мені зараз голову Іоана Хрестителя на тарілці».

²⁶ Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, й тому не хотів їй відмовити. ^27-28 Тож він негайно послав солдата з наказом принести Іоанову голову. І той пішов та стяв голову Іоанову і приніс її на тарілці й віддав дівчині, а та віддала її своїй матері. ²⁹ Коли Іоанові учні почули про те, вони прийшли й забрали його тіло та поклали у гробницю.