Book of Common Prayer
61 Для дириґетна хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів. (61-2) Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,
2 (61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
3 (61-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!
4 (61-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,
5 (61-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!
6 (61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,
7 (61-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!
8 (61-9) Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!
62 Для дириґетна хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів. (62-2) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!
2 (62-3) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!
3 (62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!
4 (62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.
5 (62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!
6 (62-7) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!
7 (62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!
8 (62-9) Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.
9 (62-10) Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!
10 (62-11) Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!
11 (62-12) Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!
12 (62-13) і в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!
68 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. (68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
2 (68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
3 (68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
4 (68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
5 (68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
6 (68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
7 (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
8 (68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
9 (68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
10 (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
11 (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:
12 (68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
13 (68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
14 (68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
15 (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.
16 (68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
17 (68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
18 (68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
19 (68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
20 (68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
21 (68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
22 (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
23 (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
24 (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
25 (68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
26 (68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!
27 (68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
28 (68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
29 (68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
30 (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
31 (68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32 (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
33 (68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
34 (68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
35 (68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!
42 А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?
2 І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.
3 І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.
4 А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!
5 І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.
6 А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.
7 І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.
8 І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.
9 І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.
10 А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.
11 Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!
12 Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!
13 А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.
14 І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.
15 Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!
16 Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!
17 І він забрав їх під варту на три дні.
5 Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...
2 І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.
3 Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,
4 у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,
5 віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!
6 Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?
7 Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
8 Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!
19 та Юду Іскаріотського, що й видав Його.
20 І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
22 А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.
23 І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?
24 І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.
25 І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.
26 І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.
27 Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.
28 Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
29 Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.
30 Бож казали вони: Він духа нечистого має.
31 І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.
32 А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.
33 А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?
34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!
35 Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.