Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Давидові останні слова
23 Ось останні слова Давида:
«Пророцтва Давида, сина Єссея,
якого Бог звеличив,
слово віще помазаника Якового Бога,
ізраїльського пісняра.
2 В мені Господній Дух заговорив,
Його словами мовить мій язик.
3 Бог Ізраїлю говорив, Ізраїлева Скеля мовила мені:
„Коли по справедливості людьми керуєш,
коли вершиш зі страхом перед Богом.
4 Він буде світлом вранішнього сонця
в безхмарній вранішній височині.
Він буде сяйвом, що з’являється після дощу”.
5 Хіба не Бог зробив мій дім[a] великим?
Хіба повічний Заповіт зі мною Він не уклав?
Хіба не закріпив, не убезпечив все у нім?
Невже не дасть мені Він порятунку,
не приведе до виконання всіх моїх бажань?
6 А злих людей відкинуть, наче колючки,
що їх людина не торкається руками.
7 Але торкнувшись того чортополоху,
колючки жалять неначе вістря спися залізного.
Спалити треба їх на місці».
1 Пісня прочан.
О Господи, згадай Давида
і всі його страждання!
2 Він присягнувся Господу,
дав клятву Усемогутньому Володарю Ізраїлю.
3 Він сказав: «Не зайду до свого дому
й спочити на ліжко не ляжу,
4 повік не стулю, не дам задрімати очам,
5 аж доки я оселю Господу не відшукаю,
де Всемогутній Якова житло Собі візьме».
6 Про той намет в Ефраті[a] ми почули,
Святий ковчег знайшли в полях лісистих Киріат-Єаримських[b].
7 Зайдемо у Його святу оселю,
вклонімося підніжку[c] Його ніг.
8 Встань, Господи,[d]
й піди з ковчегом у нову оселю.
9 Нехай священики Твої
вдягнуться у освячене вбрання,
нехай на радощах підуть у танок Твої вірні!
10 В ім’я слуги Твого Давида
не відвертайся від Свого царя-обранця[e].
11 Господь Давиду присягнувся,
і Він ніколи не введе в оману:
«Я посаджу твоїх нащадків на твоїм престолі,
12 якщо за Заповітом йтимуть твої діти
і будуть слухати Мої повчання—
усе, чого тебе навчив Я.
Тоді нащадки їхні
посідатимуть престол віднині і довіку.
13 Бог обрав Сіон,
і саме тут Він хоче мати Свій дім.
14 Тут житиму Я відтепер і навіки,
тому що вподобав Собі це місце.
15 Сіон благословлю Я щедрим збіжжям,
Я бідним обіцяю дати хліб.
16 Священиків Я одягну в спасіння шати,
а праведні Сіона підуть в радісний танок.
17 Я піднесу Давидів ріг[a],
прославлю Я Свого царя-обранця.
18 Ганьбою вкрию недругів його,
його ж корона осяйною буде».
Послання Христа церквам
4 Від Іоана, семи церквам, розташованим у провінції Азія.
Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його, 5 і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями.
Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів. 6 Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.
7 Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його[a]. Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.
8 «Я—Альфа і Омеґа[b],—говорить Господь Бог,—Той, Хто є, був і має прийти. Я—Всемогутній».
33 Пилат повернувся до свого палацу й, покликавши Ісуса, запитав Його: «Ти—Цар Юдейський?» 34 Ісус йому відповів: «Ти це від себе кажеш, чи інші тобі розповіли про Мене?» 35 «Хіба я юдей?—Запитав Пилат.—Це Твої співвітчизники й первосвященики привели Тебе до мене. Що лихого Ти вчинив?» 36 І відповів Ісус: «Моє Царство не належить цьому світові. Якби воно належало, то слуги Мої воювали б так, щоб не виданий би Я був юдеям. Та Царство Моє не звідси». 37 Тоді Пилат мовив: «Отже, Ти Цар».
«Це Ти сказав, що Я Цар,—відповів Ісус.—Народився ж Я і прийшов у цей світ заради того, щоб свідчити про істину. І кожен, хто на боці істини, прислухається до Мого Голосу».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International