Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Давидова пісня прочан.
Нехай Ізраїль скаже:
«Якби ж то не Господь, Який нас не покинув,
2 якби ж то не Господь, Який лишився з нами?
3 Щоб сталося, коли на нас напали люті вороги,
вони би проковтнули нас живцем,
як тільки розгнівалися на нас!
4 Війська б ворожі змили нас,
немов бурхливого потоку води,
5 ті кривдники втопили б нас у водограї.
6 Славімо Господа, Який не дав нам,
мов здобичі, розтерзаними бути в їхніх пащах!
7 Мов птах, що ледве не потрапив у сильце,
так ледве врятувались наші душі.
Не затягнулося сильце, і ми спаслися!
8 Від Господа прийшла нам поміч,
від Того, Хто створив і небеса, і землю».
План Гамана знищити євреїв
3 Після цих подій цар Артасеркс звеличив Гамана, сина Гаммедата аґаґійського. Він надав йому більше влади і поставив над усіма своїми наближеними вельможами. 2 І усі слуги царя, які охороняли царську браму, мали бити поклони й ставати на коліна перед Гаманом, бо так наказав цар. Але Мордекай не бив поклонів і не ставав на коліна. 3 І слуги царя, які охороняли царську браму, спитали його: «Чому ти порушуєш царський наказ?»
4 День-у-день вони нагадували йому, та він не слухався. Тоді вони розповіли про те Гаманові, щоб побачити, чи пояснення Мордекая, який посилався на те, що він єврей, чогось варті. 5 Гаман побачив, що Мордекай не б’є поклони і не стає перед ним на коліна, і страшенно розлютився. 6 Але він подумав, що знищити одного Мордекая замало, бо йому сказали, до якого народу належить Мордекай. Отож Гаман задумав знищити всіх євреїв як народ Мордекая, щоб не жили вони в царстві Артасеркса.
7 В перший місяць (нісан) дванадцятого року царювання Артасеркса було кинуто пур, тобто жереб, перед Гаманом, щоб вибрати певний день і місяць. Випав дванадцятий місяць Адар. 8 Гаман сказав царю Артасерксу: «Ми маємо один народ, що розкиданий і розсіяний поміж народами в усіх провінціях твого царства, їхні звичаї відрізняються від звичаїв усіх інших народів, вони не додержуються царських законів, тож не годиться цареві терпіти їх. 9 Якщо ласка царя, то нехай буде видано наказ про їхнє знищення. І дозволь одважити мені десять тисяч талантів[a] срібла, що буде платнею для виконавців цього наказу. І нехай будуть вони покладені до царської скарбниці».
10 Тож цар зняв з руки перстень з печаткою і віддав його Гаману, сину Гаммедата аґаґійського, ворогові євреїв. 11 І сказав цар Гаманові: «Гроші нехай лишаться у тебе. Чини з цими людьми так, як вважаєш за потрібне».
12 Отож тринадцятого дня першого місяця було скликано царських писарів, і за наказом Гамана було написано укази до царських сатрапів, до правителів усіх провінцій, до намісників царя у кожного народу й кожній провінції їхніми письмом та мовою. І було то написане від імені царя Артасеркса і запечатане царським перснем-печаткою. 13 Накази ті були розіслані через уповноважених гінців по всіх царських провінціях. Усіх євреїв слід було винищити і вбити, стерти з лиця землі: від малого до старого, дітей і жінок, в один день—тринадцятий день дванадцятого місяця Адара. Майно їхнє наказано було вважати воєнною здобиччю. 14 Примірник того наказу треба було розповсюдити як закон у кожній провінції, проголосити всім народам, щоб усі були готові до його виконання в призначений день.
15 Гінці розлетілися з царським наказом, несучи закон, що прийнятий був у палаці в місті Сузі. Цар та Гаман сиділи, випивали, а місто Суза перебувало в страшній тривозі.
Сіль землі
(Мк. 9:50; 4:21; Лк. 14:34-35; 8:16)
13 «Ви—сіль землі, але коли сіль стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? Вона стає ні на що непридатною. Хіба що викинути її геть, щоб топтали люди. 14 Ви—світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори. 15 Ніхто не ставить запалений світильник під перевернуту посудину, а на поставець, і він тоді світить усім у хаті. 16 Нехай світло ваше сяє людям, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця свого Небесного».
Ісус і Старий Заповіт
17 «Не думайте, що Я прийшов знищити вчення Закону Мойсея чи пророків. Я прийшов не знищити його, але виконати. 18 Істинно кажу вам, що скільки існуватимуть небо і земля, жодна рисочка хоч однієї з літер Закону не зникне, аж доки не здійсниться все. 19 Якщо хтось порушить хоча б одну з найменших заповідей і навчить людей цього, той стане найменшим у Царстві Божому. Якщо ж він підкориться й виконуватиме заповіді та вчитиме інших чинити так само, то стане великим у Царстві Небесному. 20 Кажу вам так, бо якщо ви не переважите законників та фарисеїв у виконанні того, чого вимагає Бог, то не ввійти вам до Царства Небесного».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International