Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Книга Третя
(Псалми 73-89)
1 Хвальний псалом Асафа.
Бог добрий до Ізраїля насправді,
до всіх, у кого чисте серце.
2 Я ж, навпаки, спіткнувся майже
і майже на слизьку путь гріха ступив.
3 Побачивши везіння нечестивих,
позаздрив я талану гордовитих.
4 У тих людей нічого не болить,
тіла у них вгодовані й могутні.
5 У них немає клопотів звичайних,
ніщо їм не пече, як іншим.
6 Немов коштовності довкола шиї їхня пиха.
7 Вже й очі повилазили від сала,
і дурість переповнює серця.
8 Вони збиткуються з людей,
підступні задуми снують,
й замишляють завдати шкоди іншим.
9 Уявляють вони себе богами,
й гадають, що царі вони на цій землі.
10 А Божі люди горнуться до них,
виконують усе, що ті їм кажуть[a].
11 І кажуть: «Як те знає Бог?
Чи відає про те Всевишній?»
12 Поглянь, які вони лихі,
але багатство множать без упину.
13 Тоді навіщо мені серце очищати,
пощо мені тримати руки в чистоті?
14 Чому я змушений весь час страждати,
за що я страждаю щоранку?
15 Однак якби я виголосив ці думки,
то я б напевне зрадив Твій народ.
16 Хоч як я намагався все збагнути,
але непросто розуміння досягнути,
17 аж поки я у храм Твій не ввійшов,
і лиш тоді почав я розуміти.
18 Ти їх загнав на слизьке,
Ти змусив їх упасти і розбитися.
19 Кінець захопить їх зненацька,
обсядуть біди, й пропадуть вони.
20 Вони мов сни, які насняться,
а як прокинешся, то знехтуєш ти їх.
14 Жіноча мудрість будує дім,
а нерозважливість сама[a] його руйнує.
2 Хто йде в житті чесним шляхом, той Бога шанує,
а хто блукає манівцями, той зневажає Його.
3 Дурні вуста собі на спину різки накликають,
а вуста розумного його ж і захищають.
4 Без волів ясла порожні,
а добрий віл дає прибуток.
5 Правдивий свідок не збреше,
а лживий свідок дихає брехнею.
6 Чванько шукає мудрості, та не знаходить,
а мудрий легко всотує знання.
7 Уникай нерозумного,
бо переконливого слова для нього не знайдеш.
8 Розумний мудрістю керується своєю,
а дурня власна дурість дурить.
9 Бентежить покарання дурня,
а мудрий знає, що воно—на благо.
Ісус зціляє хлопчика, одержимого нечистим духом
(Мк. 9:14-29; Лк. 9:37-43)
14-15 Наступного дня, Ісус та Його учні повернулися до народу, та один чоловік, підійшовши до Нього, впав перед Ним на коліна і мовив: «Господи, змилуйся над сином моїм! Він хворий на епілепсію, дуже страждає і часто кидається в огонь або воду. 16 Я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».
17 І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»
18 Ісус заговорив суворо до демона й наказав вийти з хлопця, той вийшов, і хлопець тут же зцілився. 19 Учні Ісуса підійшли до Нього, коли Він був на самоті, й запитали: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» 20 Та Він відповів їм, мовивши: «Тому що у вас мало віри. Істинно кажу вам: якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б звеліти цій горі: „Пересунься звідси туди”,—і вона б пересунулася. Тоді для вас нічого б не було неможливого». 21 [«Цей рід (злий дух) можна вигнати лише молитвою і постом»][a].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International