Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Книга Четверта
(Псалми 90-106)
1 Молитва Мойсея, Божого чоловіка.
2 Володарю, на віки вічні був Ти нашим житлом!
3 Ще гори народитися не встигли,
землі простори ще не сотворились,
а ти вже Богом був.
Ти завжди існував і жити вічно будеш, Боже!
4 Синам людським Ти народження й життя даєш,
та згодом повертаєш в порох.
5-6 Тисячоліття, як вчорашній день для Тебе,
як ніч минає швидко до світанку.
Ти змітаєш нас, наше життя минає наче сон,
ще й не розвиднілося, а нас уже немає.
Ми, як трава,
що вранці виростає, а ввечері суха, зів’яла.
13 Коли ж Ти, Господи, повернешся до нас
і слуг Своїх утішиш?
14 Своєю щирою любов’ю наповни кожен ранок,
щоб нам блаженство й радість у житті пізнати.
15 Даруй нам стільки ж років щастя,
як Ти завдав нам болю і турбот.
16 Дай Твоїм слугам і нащадкам їхнім
побачити Твої діла величні.
17 Дай, Боже, нашого Володаря пізнати ласку.
Підтримай і скеруй усе, що чиним ми,
хай благом будуть всі плоди роботи нашій.
Господь призиває Мойсея та Ісуса
14 Тоді Господь сказав Мойсею: «Вже близько час смерті твоєї. Поклич Ісуса й підіть і станьте в наметі зібрання, щоб Я дав йому накази». Тож Мойсей та Ісус прийшли й стали в наметі зібрання.
15 Тоді Господь з’явився в наметі у стовпі хмари, що стояв над входом.
16 Він сказав Мойсею: «Незабаром ти помреш, і цей народ швидко стане невірним Мені, почне вклонятися чужим богам у землі, в яку вони входять. Вони покинуть Мене і зламають Угоду, що Я уклав з ними. 17 Тоді Я розгніваюся на них. Я відштовхну їх, і сховаюся від них. Багато лиха їх спіткає. І тоді вони скажуть: „Ці нещастя сталися з нами через те, що не було з нами Господа”. 18 І Я відмовлюся допомагати їм за все те лихо, яке вони скоїли, повернувшись до інших богів.
19 Тож запишіть цю пісню для себе й навчіть її ізраїльтян, і вкладіть її в уста їхні, щоб ця пісня була Мені свідченням проти ізраїльтян. 20 Коли Я приведу їх у землю, яку Я обіцяв предкам їхнім, у землю, що тече молоком і медом, і вони понаїдаються й погладшають, тоді вже почнуть поклонятися іншим богам, і відмовляться від Мене і зламають Мою Угоду. 21 Коли вже багато лиха й нещасть станеться з ними, їхні діти цю пісню пам’ятатимуть, і вона свідчитиме проти них. Адже Я знаю думки їхні, що вони замислюють навіть зараз, перед тим, як Я привів їх у цю землю, що Я пообіцяв».
22 Тож Мойсей того дня записав цю пісню й навчив її синів Ізраїлю.
Титова праця на Криті
5 Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував. 6 Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку[a] і діти яких також повинні вірити[b], і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі. 7 Старійшина[c], як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим. 8 Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою. 9 Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним[d] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.
10 Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв[e]. 11 Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!
12 Один із їхніх пророків сказав:
«Критяни—завжди брехуни,
злі й ледачі ненажери».
13 Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі, 14 і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.
15 Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені. 16 Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International