Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
2 оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став!
3 І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел!
4 І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне!
5 Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі!
6 Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!
8 Ось очі Господа Бога на грішне це царство, і з поверхні землі його вигублю, та вигублюючи, не погублю дому Якового, говорить Господь.
9 Бо ось Я звелів, і серед народів усіх пересію Ізраїлів дім, як пересівається решетом, і жодне зеренце на землю не випаде!
10 Упадуть усі грішні народу Мого від меча, що говорять: Не досягне до нас і не стріне оце нас нещастя!
11 Того дня Я поставлю упалу Давидову скинію і проломи в ній загороджу, і поставлю руїни його, і відбудую його, як за днів стародавніх,
12 щоб решту Едому посіли вони, і всі ті народи, що в них кликалося Моє Ймення, говорить Господь, Який чинить оце.
13 Ось дні настають, говорить Господь, і орач із женцем зустрінеться, а топтач винограду із сіячем, і гори закрапають виноградовим соком, а всі взгір'я добром потечуть.
14 І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.
15 І Я посаджу їх на їхній землі, і не будуть їх більш виривати з своєї землі, яку Я їм дав, говорить Господь, Бог твій!
57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.