Revised Common Lectionary (Complementary)
Ґімел
17 Винагороду дай рабу Своєму,
аби дотримувався я повчань Твоїх в житті.
18 Відкрий очі мої,
щоб я на дивовижний Твій Закон поглянув.
19 Чужинець я у цих краях,
тож не ховай від мене заповітів.
20 Душею палко прагну я весь час пізнати Твої накази.
21 Пихатих свариш Ти, коли порушують Твої накази,
тому на них прокляття хай паде.
22 Я ж вірний Заповітові Твоєму,
отож звільни мене від сорому й приниження.
23 Хоча б намагалися старійшини обмовити мене,
я, Твій слуга, додержуюсь Твоїх наказів.
24 Твій Заповіт для мене—справжня втіха,
знаходжу в ньому я поради мудрі.
Доказ для Мойсея
4 Мойсей відповів таке: «А якщо вони не повірять мені й не слухатимуть мене? Якщо скажуть, що не являвся мені Господь[a]?» 2 Господь мовив до нього: «Що це у тебе в руці?» Мойсей відповів: «Ціпок». 3 Той каже: «Кинь його на землю». То він кинув ціпок на землю, і перетворився він на гадюку. Мойсей утік від неї.
4 І сказав Господь Мойсею: «Простягни руку і вхопи її за хвіст». Коли той простяг руку і вхопив її, вона знову перетворилася на ціпок у його руці. 5 «Це щоб вони змогли повірити, що Господь Бог батьків їхніх, Бог Авраама, Ісаака та Якова, явився тобі,— 6 знову мовив до нього Господь,—засунь руку собі за пазуху». Засунув він руку за пазуху. Коли ж вийняв її, то рука стала білою, мов сніг, від прокази[b]. 7 Господь сказав: «Засунь знову руку за пазуху». Той знову засунув руку собі за пазуху. Як вийняв він її з-за пазухи, вона зцілилася, стала такою ж, як і все тіло.
8 «Отже, якщо вони не повірять тобі або знехтують першим знаменням, то зможуть повірити другому. 9 Якщо ж вони не повірять навіть цим двом знаменням або не послухаються тебе, то візьми трохи води з Нілу й вилий її на землю. Вода, що ти візьмеш із Нілу, перетвориться на землі на кров»,—сказав Господь.
10 Мойсей мовив Господу: «Змилуйся, Господи. Я ніколи не був красномовний[c]: ні в минулому, ні тоді, як Ти мовив до мене, бо я неквапливий і недорікуватий». 11 І сказав йому Господь: «Хто дав людині уста або зробив людину німою, глухою, кривою чи сліпою? Хіба не Я, Господь? 12 А тепер іди. Я буду з тобою, коли говоритимеш. Я навчу тебе, що казати». 13 Та Мойсей відповів: «Змилуйся, Господи. Пошли когось іншого».
14 Розлютився Господь на Мойсея і мовив: «Чи не твій то брат Аарон, левит? Я знаю, він уміє добре говорити. Він і сам уже йде тобі назустріч. А коли побачить тебе, то всім серцем зрадіє. 15 Ти можеш вкласти слова йому в уста. Я буду з тобою і з ним, коли ви будете говорити. Я навчу вас, що робити. 16 І він говоритиме за тебе з людьми. Він буде твоїми устами, а ти будеш йому Богом. 17 Візьми собі в руку цей ціпок, яким творитимеш знамення».
Камінь наріжний
2 Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов. 2 Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння. 3 Бо тепер «ви пізнали Господню доброту».
4 Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя[a], не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу. 5 І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм[b], щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа. 6 У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні,
дорогоцінний, вибраний.
І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».(A)
7 І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули,
став каменем наріжним».(B)
8 Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».(C)
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
9 Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ[c], який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
10 Колись ви не були людьми Божими,
а тепер ви—люди, які належать Богу.
Колись ви не знали милості Божої,
а зараз ви отримали її[d].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International