Revised Common Lectionary (Complementary)

Давидові задуми щодо храму

28 Давид зібрав до Єрусалима всіх вельмож ізраїльських, голів колін, командуючих військовими частинами, що служили цареві, командирів тисячних загонів, командирів сотенних загонів, відповідальних за царське майно й худобу, за царських синів, а разом із ними і служителів двору, витязів й шанованих осіб.

² Цар Давид підвівся і сказав: «Послухайте мене, брати мої і мій народе. Я хотів збудувати затишний Дім для ковчегу Заповіту Господнього, як підніжок нашому Богу, і підготував усе необхідне для будівництва. ³ Але Бог сказав мені: „Ти не повинен будувати дім в ім’я Моє. Бо ти людина, яка вела багато воєн і пролила багато крові людської”.

⁴ Та Господь, Бог Ізраїлю, із милості Своєї вибрав мене з усього мого роду бути царем Ізраїлю навічно. Бо вибрав Він Юдине коліно за головне, а в коліні Юдиному—мою родину, а серед синів батька мого Він милостиво призначив мене царем на усім Ізраїлем. ⁵ А з усіх моїх синів, бо Господь дав мені багато синів, Він вибрав мого сина Соломона посісти Господній царський престол над Ізраїлем. ⁶ Він сказав мені: „Твій син Соломон—той, хто збудує Мій храм та Мої подвір’я, бо Я вибрав його як Свого сина і Я буду батьком йому^[a]. ⁷ Я зроблю його царство тривалим назавжди, якщо він твердо дотримуватиметься Моїх заповідей та законів, як сьогодні”.

⁸ Отож, перед очима всього Ізраїлю, зібрання Господнього, щоб чув наш Бог, сумлінно виконуйте всі настанови Господа вашого Бога, щоб могли ви володіти цією доброю землею і передавати її в спадщину дітям своїм навічно. ⁹ І ти, мій сину Соломоне, визнавай Бога твого батька, служи Йому від усього серця натхненним духом, бо Господь знає, що в кожного на серці і в думках. Якщо ти шукатимеш Його, то знайдеш. Але якщо відвернешся від Нього, то зречеться Він тебе назавжди. ¹⁰ Отож, гляди, бо вибрав тебе Господь збудувати храм для святого місця. Будь мужнім і зроби це!»

¹⁰ Згідно з Божим даром, даним мені, я заклав фундамент, як той мудрий будівельник, а вже інший зводить на ньому споруду. Та кожен мусить дбати про те, як він будує. ¹¹ Але ніхто не може закласти іншого фундаменту, ніж той, що вже закладено, й фундамент той—Ісус Христос. ¹² Людина може будувати на цьому фундаменті з золота чи срібла, коштовного каміння чи дерева, сіна чи соломи.

¹³ Але робота кожного буде очевидна, бо настане День, і все стане зрозумілим, тому що той День прийде з вогнем. І вогонь випробує працю кожного і виявить її якість. ¹⁴ І якщо збудоване людиною вистоїть, то вона здобуде винагороду. ¹⁵ Чия ж споруда згорить, той зазнає втрати, а сам він буде врятований, уникнувши вогню.

Людина—храм Божий

¹⁶ Чи знаєте ви, що ви—храм^[a] Божий, і що Дух Божий живе в вас? ¹⁷ Якщо хтось зруйнує Божий храм, того Бог зруйнує, бо храм Божий—святий, а ви і є цим храмом.