Revised Common Lectionary (Complementary)

Шлюбні закони

¹³ «Коли чоловік бере собі дружину й лягає з нею, а потім незлюбить її, ¹⁴ наговорить на неї і ославить її, кажучи: „Я взяв цю жінку, та коли приступив до неї, вона не була незайманою”,— ¹⁵ тоді батько молодої жінки й мати її мусять взяти й принести доказ незайманості молодої жінки старійшинам міста до воріт^[a]. ¹⁶ Батько молодої жінки мусить сказати старійшинам: „Я віддав дочку свою за цього чоловіка, та він її незлюбив. ¹⁷ Ще й наговорив на неї, кажучи: „Я знайшов, що твоя дочка не була незайманою”. Ось вам доказ незайманості дочки моєї”. Тоді він має розгорнути тканину^[b] перед старійшинами міста. ¹⁸ Тоді старійшини міста мають взяти чоловіка цього й покарати його. ¹⁹ Вони мають накласти на нього пеню в сто срібних шекелів^[c] і віддати їх батькові молодої, бо дівчину ізраїльську обмовлено. Вона лишається дружиною його, він не зможе розлучитися з нею.

²⁰ Та якщо звинувачення виявиться правдою, і доказів незайманості молодої жінки знайдено не буде, ²¹ то вони мають привести її до дверей батьківського дому, і всі чоловіки міста заб’ють її на смерть камінням, бо вона скоїла ганебний вчинок в Ізраїлі, бо чинила розпусту до шлюбу. У такий спосіб вилучиш зло з Ізраїлю».

Статевий гріх

²² «Якщо виявиться, що чоловік лежить з жінкою, яка є чужою дружиною, то обом мусить бути смерть: чоловікові, що з жінкою лежав, і жінці. У такий спосіб ти викоріниш зло з Ізраїлю.

²³ Якщо незайману заручену дівчину хтось перестріне в місті й ляже з нею, ²⁴ тоді обох приведіть до брами міста того й забийте на смерть камінням: жінку молоду за те, що не звала на допомогу, хоч те було в місті, а чоловіка—що він знечестив дружину сусіда свого. Так ти викоріниш зло з-поміж вас.

²⁵ Та якщо чоловік зустріне заручену дівчину в полі й схопить її і зґвалтує, тоді тільки чоловікові смерть. ²⁶ Не роби нічого дівчині. Вона не скоїла гріха, що заслуговує на смерть, бо це так само, як коли людина нападає на сусіду свого і вбиває його^[d]. ²⁷ Оскільки він зустрів її в чистім полі, заручена дівчина могла кричати, але нікому було її рятувати.

²⁸ Якщо чоловік зустрічає цнотливу незаручену дівчину й силоміць лягає з нею і їх спіймають, ²⁹ то чоловік, який лежав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят шекелів срібла як посаг. Тоді вони одружаться, бо він її знеславив. І він не зможе розлучитися з нею, доки живе.

³⁰ Чоловік не може брати батькової дружини й ганьбити батька свого».

Про подружнє життя

7 Тепер про те, що ви написали мені: «Чи не краще чоловікові взагалі не торкатися жінки». ² Але щоб уникнути гріха розпусти, кожен чоловік мусить мати дружину, а кожна жінка—чоловіка. ³ Чоловік мусить давати все належне своїй дружині, і так само жінка—своєму чоловікові. ⁴ Не жінка володіє тілом своїм, а її чоловік, так само не чоловік володіє тілом своїм, а його дружина.

⁵ Не відмовляйте одне одному, хіба що за спільною згодою і на деякий час для того, щоб віддатися молитві, а потім знову бути разом, щоб сатана не спокусив вас, скориставшись вашим невмінням володіти собою.

⁶ Я вам кажу це не як наказ, а як поступку. ⁷ Хотів би, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій власний дар Божий: в одного такий, у другого—інший.

⁸ Щодо неодружених і вдів я хочу ось що сказати: для них добре, якщо вони залишатимуться самотніми, як і я. ⁹ Та якщо вони не можуть втриматися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж згоріти від жадання.