Revised Common Lectionary (Complementary)

² Уся громада нарікала в пустелі на Мойсея та Аарона. ³ Народ ізраїльський таке сказав: «Шкода, що не загинули ми від руки Господа в Єгипетській землі, коли сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліба досхочу, бо привели ви нас до цієї пустелі, щоб виморити всю громаду голодом».

⁴ Господь сказав Мойсеєві: «Я зроблю так, що хлібний дощ падатиме вам з неба. Хай народ піде й збиратиме щодня денну частку, щоб Я міг випробувати їх, та побачити, чи дотримуватимуться вони Мого Закону, чи ні.

⁹ Мойсей промовив до Аарона: «Скажи всій громаді Ізраїлевих дітей: „Станьте перед лицем Бога вашого, бо Він почув ваші скарги”». ¹⁰ Коли Аарон промовляв це до народу, то, повернувшись до пустелі, вони побачили славу Господа, що з’явилася в хмарі.

¹¹ І Господь сказав Мойсеєві: ¹² «Я почув нарікання Ізраїлевих дітей. Скажи їм: „Увечері ви їстимете м’ясо, а вранці матимете хліба досхочу, щоб знали, що Я—Господь, ваш Бог”». ¹³ Увечері налетіли перепелиці й укрили табір, ставши легкою здобиччю для євреїв, а вранці навколо табору випав шар роси. ¹⁴ Коли роса зійшла, то на поверхні пустелі зосталися тоненькі крупинки, ніби паморозь на землі.

¹⁵ Побачивши це, Ізраїлеві діти спитали одне одного: «Що це?»^[a] Бо вони не знали, що то таке. Мойсей сказав їм: «Це хліб, що Господь дав вам на поживу.

Єдність тіла

4 Тож я, як в’язень, який належить Господу, благаю вас жити так, як то личить людям Божим, та бути гідними поклику Божого. ² Будьте завжди покірливими й лагідними, а також терплячими й приймайте один одного з любов’ю. ³ Намагайтеся зберегти єдність даровану Духом. Ревно бережіть її. ⁴ Є лиш одне Тіло і один Дух, і ви були покликані Богом, щоб розділити одну надію. ⁵ Є лише один Господь, одна віра, одне хрещення. ⁶ Є лише один Бог і Отець всіх. Він володар усього, виявлений в усьому, і Він усюди. ⁷ Але кожному з нас була дарована особлива милість, мірою щедрості Христової.

⁸ Ось чому сказано у Святому Писанні:

⁹ Що ж означають слова: «Він вознісся»—як не те, що Він спершу спустився на землю? ¹⁰ Таким чином, це саме Христос зійшов, а потім вознісся на вище з небес, щоб наповнити Собою цілком все.

¹¹ Він Сам дарував одним бути апостолами, другим—пророками, третім—проповідниками Доброї Звістки, а четвертим—пастирями й учителями. ^12-13 І зробив Він так, щоб підготувати людей Божих до служіння й підсилення Тіла Христова, і щоб ми всі прийшли до єднання у вірі та в пізнанні Сина Божого, до зрілості, і досягли висот досконалості Христової.

¹⁴ Тоді ми вже більш не будемо як немовлята або ті, хто постійно змінює свої думки, неначе то хвилі кидають човен з боку в бік. Вітер^[a] усякого нового вчення не захопить нас тоді, і ми не будемо втягнені в гріх обманами хитрунів. ¹⁵ Тож промовлятимемо істину з любов’ю і зростатимемо в усьому, щоб бути схожими на Христа. Бо Ісус—голова, ¹⁶ та усе тіло залежить від Нього. Його владою усі частини тіла з’єднані докупи, і все воно тримається разом завдяки Христу. І коли кожна окрема частина виконує те, що мусить, все тіло росте й міцніє завдяки любові.

²⁴ І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.

Ісус—хліб життя

²⁵ Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?» ²⁶ Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу. ²⁷ Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».

²⁸ Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?» ²⁹ І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”». ³⁰ Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш? ³¹ Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з небес, щоб вони їли”»^(A).

³² Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з небес. ³³ Адже хліб Божий—це Той, Хто сходить з небес і дарує життя світові». ³⁴ «Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі»,—сказали вони.

³⁵ Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.