Revised Common Lectionary (Complementary)
23 Тоді Господь розверзнув хмари.
24 Мов дощ, злетіла з неба манна на поживу,
Він дав їм хліб небесний.
25 Тож їжа Ангелів дісталась людям,
послав їм Бог достатньо, щоб наїстись.
26 Тоді їм Бог подарував південно-східний вітер.
27 На них дощем посипались птахи небесні,
немов пісок морський, упало з неба м’ясо.
28 Птахів сідати змусив просто в їхній табір, між наметів.
29 Бог дав їм все, чого хотіли,
тож мали люди досхочу, чим поживитись.
43 Господь мовив до Мойсея та Аарона: «Ось правило Пасхи: чужинець не їстиме її. 44 Щодо раба, купленого за гроші, то він може її їсти після того, як зробиш йому обрізання. 45 Ні тимчасовий поселенець, ані найманець не їстимуть її. 46 Її слід їсти в одній оселі. Не виносьте ніякого м’яса з хати й ніяких кісток із нього не ламайте. 47 Уся громада ізраїльська мусить цього дотримуватися. 48 Якщо в тебе живе чужинець і хоче справити Пасху Господа, то всім чоловікам його слід зробити обрізання, і лише тоді він може прийти відзначати її. Він тоді буде наче свій у краї, але ніхто з необрізаних не може розділити святкову трапезу. 49 І буде єдиним Закон для місцевого жителя й для зайди, що живе серед вас».
50 Отже, Ізраїлеві діти зробили так, як Господь наказав Мойсею та Аарону. Так вони й діяли. 51 Того ж самого дня Господь вивів Ізраїлевих дітей з Єгипетської землі за їхніми полками.
Посвячення первістків Господу
13 Господь розмовляв з Мойсеєм, кажучи: 2 «Присвяти Мені кожного первістка, кожного серед Ізраїлевих дітей, хто відкриває утробу: чи то в людей, чи то в худоби. Вони мої».
27 Отож, хто негідно їстиме хліб Господній і питиме Господню чашу вина, винний буде у гріхах проти тіла і крові Господньої. 28 Отже, насамперед, людина повинна позбавитись огидних думок, а вже потім нехай їсть цей хліб і п’є це вино. 29 Бо той, хто їсть і п’є, не визнаючи тих, хто є Господнім Тілом, накликає суд на себе. 30 Ось чому серед вас є чимало слабких та хворих, а багато вже й померло.
31 Якщо б ми самі судили себе, то не були б судимі. 32 Коли ж нас судить Господь, Він карає нас, щоб не було нас засуджено разом зі світом. 33 Тож, брати і сестри мої, коли ви збираєтеся разом, щоб поїсти, то чекайте одне на одного. 34 Якщо ж хто й справді голодний, нехай поїсть вдома, щоб не осудив вас Господь за те, що ви збираєтесь. Інші ж справи я влаштую, коли прийду.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International